На фото Никита Як тільки ми вийшли з таксі я просто аху*ла...
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я тільки спитала брата: - Нах нам такі хороми на двоїх? - Просто Пипец всьо що він міг сказати це "просто" , я в шоці... Ну ладно сподіваюсь в мене хоть кімната класна... Ми зайшли в дім і Тьома показав де моя кімната, я пішла туди... О, красиво і просто як я люблю
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Я взяла свої речі почала їх розкладати, коли я закінчила з цим я взяла свій телефон і набрала Лолу: - Привіт, як добралася? Все нормально? - Хай, всьо просто шик, дом ахірений, а в тебе? - Бло, вот імено що в мене якісь хороми непойми навіщо... - Да забий ти! Краще думай вчому підеш в школу! - О, блін я забула, ладно я завтра за тобою заїду ,цьомкаю - Ладно, покась Вибравши аутфіт на завтра в школу, я пішла в душ і одягнула милу піжамку зайки. P.S. мда...детский садік... Думаючи про завтрашній день я заснула...
Ранок Прокинулась я від будильника , для мене вставати рано не є трагедія...я пішла в душ, зробила всі процедури, і одягнулась:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Одягнувшись я спускаюсь вниз, на кухню... Брата ще не має... Тааак, час ще є, треба приготувати хлоп'я з молоком - нямка, бооже їда це всьо для мене... Кстаті в нас в школі є шкафчики чому я дуже рада бо в моїй минулій школі не було :( , ще у нас необов'язкова форма - просто шик. О, мій братік спускається... - Добрий ранок соня, сказала я Тьомі - Ранок добрим не буває, пішли а то запізнишся ще за Лолою їхати. - Вставши я схватила рюкзак, пішла до Тьоминої машини. І ми поїхали, захвативши Лолу... - Всьо малі ми приїхали - Пффф, сам малий. Сказала Лола І ми вийшли, бл* ноги і руки затряслися , а Лола спокійна як удав, ппц як так можна? Пічалька того що ми в різних класах, обнявшись ми пішли в різні сторони школи, шукати клас... Іду я, значіть собі спокійно шукаючи свій шкафчик, і тут....Мене збиває хтось і я падаю і вдаряюся головою об підлогу... Темнота***Я падаю в кому... Прокидаюсь я бог знати де, це походу медпункт, ска...моя голова розкалюється, блін перший день і я вже влипла...ппц... Тут заходить якийсь оч красівий парінь... - О ,ти вже прокинулась? - Емм , що зі мною трапилось? - Сорі, я тебе збив...Кстаті мене звати Нікита - Емм я Соня - Як себе почуваєш? Кстаті тебе відпустили від уроків... - Так собі, класно - Так я тебе підвезу додому... - Ххарашо, невпевнено сказала я... Ми сіли в його машину і вже за 5 хвилин були у мого дома... Мене зустрів Тьома і зло подавився на Нікіту. Я сказала: - Розбирайтесь самі, в мене голова болить. І пішла наверх звонити Лолі. Нікіта все обяснив брату і не попрощавшись поїхав. Лола була афігефша, тому що в неї скучно пройшов день... Думаючи про Нікіту і про цей дебільний день я заснула...
