Вечером коли я побачила повідомлення було вже пізно тому найкращим рішенням було не звонити Річарду.Наступного ранку вставши,помила зуби,сходила в душ ,поснідала і пішла в університет.Бачу Річа
-Привіт,я хочу тобі дещо
розказати,-сказала я.
-Привіт,слухаю,-відповів хлопець.
-Вечером мені прийшло це повідомлення.*показую смс.
-У мене є друг який може відшукати по адресу,-упевнено сказав Річ.
-Було б не погано.
Ми направилися в 126 аулиторію.Там сидів ушастий Боб(така у нього була кликуха,бо він мав великі вуха)
-Привіт братан,як поживаєш?- весело сказав Річард.
-Здоров,добре,-з усмішкою промовив Боб.
-У нас проблема,нам з Нікою потрібно відшукати по Id-адресу,зможеш?-запитав Річ.
-Раз плюнути,показуй!-промовив Боб.Ми показали повідомлення,Боб зайшов у якусь програму невідому для мене,щось пощолков ііі...
-Друзі ,а цей чувак хакер.У нього невірний адрес,дивіться повідомлення з Сан-Дієґо,а поребування Мексика.Похоже він добре підготувався!-відповід Боб.
-Ну всеодно дякуємо,бувай,-в один голос сказали ми.
Вийшовши з кабінету ми подивилися один на одного.
-Що будемо робити?-запитала я.
-А давай попереписуємося з ним?-запитав Річ.
-Ну...,-задумчимо сказала я.
-Ну дивися Боб сказав що адрес не відповідає місцю перебування,так?
-Так!-ще нічого не розуміючи сказала я.
-Коли переписуємось в живу можна дізнатися місце онлайн,-впевнено сказав хлопець.
-А хто буде переписуватися?- запитала я.
-Давай я,-відповів хлопець.
-Але повідомлення ж придять мені,-сказала я.
-Ти будеш мені звонити кожен раз коли буде приходити повідомлення.
-Добре.
Потім ми розійшлися по своїх аудиторіях
Я вдячна Річарду за таке піклування.Ще ніхто так не боявся за мене.День пройшов дуже швидко.Прийшовши додомуя відкрила пошту,але смс не було...Старанно.Я відкрила улюблену книгу і почала читати,а згодом і заснула...
