"Дівчина ночі"

День 2.Ярослава та ліс.

На озері...
Ярослава подивилася на Артема:
-Ідии!! -Ярослава.
Артем здивувався:
-Ти фея, чи що це за крила??
Ярослава встала із землі та подивилася на крилла:
-Так, але нікому не кажи...
-Ну добре, не скажу.....

Ярослава кудись побігла.....
Артем був дуже здивованим:
-Ярослава! !
Артем побіг за нею.
Ярослава бігла та думала:
*Як він дізнався, але так я впала в воду, а потім крила. Тепер він все всім скаже про це, тоді я тут не зможу жити, а потім батьки дізнаються що  тоді буде? *
Артем підбіг до неї та зупинив:
-Ярослава, куди ти?
Ярослава вирвалася та побігла, через пару хвилин вона зайшла в ліс, була 19:00, а темно наче 22:00.Ярослава зупинилася та дивилася по сторонам:
-Арттемм!!
Артем не чув, теж був у лісі.
-Ярослава!!!
Ярославі стало страшно, вона подивилася на свої крила:
-Точно...
Ярослава хотіла взлетіти, але почула звук із дерев, чимось на вовка.Ярослава злякалася:
-Ааа!! Артемммм!! Рятуйтее!!
Але ніхто їй не чув.Вона дивилася по сторонам та думала:
*Що я накоїла, як мене тут знайдуть? Як??*
Артем шукав Ярославу, ходив по лісу:
-Ярослава!!! Ти де??!! Ярослава!!
Але чув лише, шелест дерев та листя.
Ярослава наважилася та пішла вперед.
Луна на небі світила, Артем побачив луну та пішов їй свет.Ярослава побачила луну, вступила пару кроків.
Луна світила, неподалік ішов Артем.
Ярослава дивилася на луну, їй раптом стало тепло, наче хтось ззаді неї стояв.
Артем побачив Ярославу та підіїшов ззаді:
-Ярослава, ти тут?
Ярослава обирнулася та подивилася на Артема:
-Артеме!!
Ярослава обіїняла Артема, вона незрозуміла що робить, та вона дуже за ним сумувала.
Артем обіїняв Ярославу.
У Ярослави почали зникати крила, а лише появилося красиве плаття, а у Артем красивий костюи.Луна світила, Ярослава подивилася на себе, а потім на Артема:
-Що це??
-Я незнаю...