Простушка

Частина 1

Від третього лиця

Маленька дівчинка років 5 стояла і спостерігала як багато незнайомих людей іде в кімнату батьків. Коли всі зайшли дівчинка почала підходити до кімнати. У кімнаті вона почула плач. Зайшовши вона побачила сумні обличчя близьких та незнайомих людей, вони були вдягнуті у чорний одяг. Усі стояли навколо ліжка на якому лежала матір.
  До дівчинки почав приближатися чоловік років двадцять сім:
—Ходи до мене-проказав чоловік і протянув руки. Дівчинка підійшла і чоловік взяв її і пішов з нею у іншу кімнату.

—Татусю, чому зібралось так багато людей? Чому вони такі сумні? Мама захворіла?-засипала питаннями батька дівчинка.

—Розумієш. Буває так що людина живе в одному світі, але приходить час і вона відправляється в інший світ. Інколи по своїй волі, а інколи вона навіть не здогадується що їй потрібно відправитись в інший світ. Ось і твоя мама зобовязана  відправитись у інший світ.

—А вона у цей світ іде по своїй волі?-спиталась дівчинка пильно розглядаючи батька.

—Ні. Вона хоче залишитись з тобою і зі мною. Но її забирають маленькі ангелики.

—А чому вона їм не скаже що вона не хоче йти?

— Тому що вони її не послухають. У них є цар який наказує чи направлятись людині у інший світ чи ні.

—Значить цей цар злий!-проказала дівчинка і нахмурила брови.

—Ні. Він зовсім не злий. Він добрий.

—Якщо він добрий тоді чому він забирає людей без дозволу у інший світ.

—Тому що такі закони природи-сказав чоловік і задумався.

—А давай ми підемо з мамою у інший світ?

—Ні ми не можемо. Нам ще потрібно побути на цьому світі, а потім ми підемо до мами.-сказав чоловік і пригорнув дівчинку. Поки вона не заснула.