Ми стояли сварилися один з одним навіть не звертали увагу на довколишній світ, на людей які нас оточують. Через деякий час нас замітив дуже красивий хлопець. На диво він теж з Кореї, не закінчивши сварку сестра втікла і я залишилася одна нікого навіть незнаючи в Амереці. Я стояла на тому самому місці приблизно минут 5, потім я взяла свій чемодан і пішла прямою дорогою. Так я проходила цілісінький день. Коли ж настала ніч я вирішила йти на вокзал ну хоть там можна поспати. Поки я йшла я думала про сестру про те як я хочу їсти бо живіт мій вже сигналить і кричить Пак-Шин-Хе я їсти хочу. А оскільки грошей у мене ноль я вирішила забути про їдло а згадати про те де я маю спати. Поки я йшла до мене під'їхала доволі Крута машина червоного кольору з відкритим верхом, а в машині був той незнайомець якого я бачила сьогодні. Він вийшов з машини і ми стояли мовча 2 минути. Але потім він притставивсяч і в нього класне ім'я Лі-Мін-Хо. Я теж приставилась, а він у вітповіть мило посміхнувся, так ми ше простояли 4 секунди.
Лі-Мін-Хо:куди ти йдеш?
Я: я
Він: ну я якбииии в тебе спитався, не всебе ж
Я:я йду на вокзал там переночую, а потім завтра піду знов шукати сестру.
Він: сідай в машину підвезу.
Я: дякую
Він: нема защо.
Коли ми їхали то мовчали цілу дорогу. Їхати прийшлось довго тому поки ми їхали і мовчали то я заснула.
Коли я проснулась то була в якомусь шикарному дорогому багатому домі. Я лежала на білому дивані і вкрита ніжно і ніжним одіялом. Я лежала, лежала а потім підірвалася, і спитала саму себе де я? На це питання я почула таку відповідь ти у мене в дома. Він: твоя кімната прямо і наліво.
Я: Ам чому ти мене привіз сюди??
Він:бо дума що змерзниш поки там будеш спати:)
Я: ясно. В всякому випадку дякую.
Я пішла в свою кімнату і коли я зайшла то була в шоці така кімната, просто шикарна. Відчуття ніби я в казці це реально круто
В мене був такий шок із за того що цей хлопець багатий і дав мені на пару днів шикарну кімнату. Коли я розкладала свої речі то мій животік бурчати почав, мммм як я їсти хочу.
Я вийшла з кімнати, світло виключене на першому поверсі. Це добре можна шось їсти пошукати, Но поки я тихенько ходила покарані мірі старалась тихенько Но Поки ходила ногою вдарилася. І як дівчина закричала. І тут невеужний момент він,
ДУМКИ: Блін ну чого він прийшов невнужний момент. Капець він став і сміється з мене краще б їсти дав придурок.
Потім він Догадався шо я хочу їсти нарешті мізки запрацювали дай Боже тобі здоров'я
Коли я поїла то пішла в кімнату і далі розкладала свої речі після того я лягла спати і крепко заснула
Привіт усім:) Пишу книгу перший раз пишіть чи подобається вона вам:)
