Я швидко пішла в клас продзвенів дзвінок я вийшла на коридор і я побачила ,як якісь шмаркачі б'ють 5-класника.
—Що вже так опустилися ,що дітей побиваєте..?!
—Йди куди йшла,а то теж перепаде
—Ну слухай це ти сказав–я перекинула, його через плече ,і за секунду ,він уже на підлозі без тями,його дружок зразу накинувся на мене,але я дала ,йому відпору, за декілька секунд ,вони двоє лежали на землі без тями
—Дякую,тобі,як би не ти вони б мене побили,це точно
—Та нічого,якщо знову хоть піднімуть на тебе руку то скажеш мені
—Добре,мене Майк доречі звати
Я пішла в клас а там вже всі точно проінформовані тим,що сталося ,і як тільки я прийшла всі одразу підбігли до мене,з питаннями де я навчилася так битися ...?
Серйозно це питання хвилювало їх більше,ніж маленький побитий хлопчик....Це якісь не люди
—Вас хвилює звідки я вмію так битися а не ледь живий хлопчик якого ледь не побили,та я незнаю хто,ви після цього....
Всі дивилися на мене так ,що я вирішила вийти я сиділа на підвіконні...Я вже досиділа ту останню лекцію і вирішила погуляти містом ,вже так довго тут живу ,а гуляла лиш два рази ...Я зайшла в якесь кафе,там було приємно находиться запах свіжої зернової кави та духмяної випічки...Я сіла за 5-тий столик,і до мене підійшла мила офіціантка,вона запиталася,що я буду замовляти...
—Доброго дня,що будете замовляти.?
—Доброго,я замовляю каву
—Це все?
—ТакЯ побачила,що на вуцілі був Коул і він цілувався з якоюсь дівчино, в середині ніби щось йокнуло моє серце розбито ,я вибігла на вулиці і почала через сльози говорити
—Як ,ти міг...?!
—Що,Елл це не те що,ти подумала
—Звичайно ,а що,я мала подумати ,що це твоя сестра!!!!!
Сказавши це ,я пішла ,я плакала довіряй знову після цього людям ....
—Елл,почикай
—Якого чорта ,Коул я не хочу тебе чути?
Знаєте,що таке дипресія ні,а я знаю це коли світ вже не такий ,яким був раніше,це коли всі люди ,які потрібні для підтримки провалюються під землю...
Та пофіх треба забути цього придурка,який проміняв мене на цю дрянь най іде до неї тепер най,вона йому,сніданки готує
— Я вже підійшла до дверей
—Привіт
Прееекрасно,ще його,тут бракує
—Привіт Макс,щось хотів
—Та ні ,проста бачу вигляд в тебе якийсь чесно кажучи недеже
Після цих слів я почала кашляти десять разів безперервно
—Елл все нормально
Коли я хотіла вимовити так,тоді я впала ....—Де я ,чому тут таке яскраве світло?
—Привіт,Елл,ти впала ,спершу ти довго кашляло,але лікарі кажуть ,що це була звичайна застуда,яка трішки ускладнилася,але через тиждень усе буде добре..
—Дякую тобі
—Та для мене,це дурниці головне би з тобою все було добре
—Я ціную людей ,які піклуються про мене,мені зараз як ніяк потрібна чиясь підтримка,дякую тобі...
—Можливо тобі,щось принести аби не було так скучноо
—Ну можна принести якісь цікаві книги,якщо тобі неважко
—Для тебе хоч зірку з неба дістати
—Ой не перетруджуйся
Ми почали дзвінко
сміятися ...
Через тиждень
—Ну все ,Еллі з тобою вже все добре тому ,я тебе виписую
—Так це ж крутоо,нарешті зустрінуся з друзями ,а то набридло постійно вже лижати,мені можна вже збирати речі ..?
—Так звичайно
—Дякую вам
—Та пусте це ж моя робота
Коли ,я приїхала до дому то мене чекав приємний сюрприз
—З поверненням,вітаємо
Мені було так приємно,що всі мої знайому влаштували таке свято для мене це було дуже неочікувано..
—А де ви,взяли ключі від квартири?
—Та ти ж їх Максу давала щоб він рослини підливав
—А блін точно,я й забула вже
—Ну то що,будемо робити
—О а давайте...давайте будемо грати бутилочку–скрикнула Роузі
—Оооо
—Роузі хоче цілуватися
—Ахаахх
—Ну то що,граєм?
—Давайте,але на тих кого випаде бутилка будуть 5 хвилин сідіти в шафі в цілковитій темряявіі–з ухмилкою на лиці сказав Фред
Ми почали грати першим крутив Макс і вгадайте на кого попала бутилка ,звичайно що на мене
—Дами вперед
—Ой,які ,ми вічливі
Ми зайшли в шафу
—Ну то що ,будемо робити?–з ухмилкою сказав Макс
—Я якось не хочу нічого зараз робити
—Чого так,давай мож поцілуємося
—Ні дякую,ось це ми точно робити не будемо
—Що там голубки воркуєте?
Хтось скрикнув
Все,я так більше неможу,мені неприємно,з ним знаходитися
—Воу,воу куди,ти тепер маєш,його поцілувати,через тебе ви,вийде е з гри
—Що,я не буду його,цілувати нізащо
—А зато я буду
Він поцілував мене,я спочатку пручалася ,а потім відповіла взаємністю
—Ооо
—В нас появилася,нова пара
—Може підемо щоб не заважати...?
—Йдемо
Всі вже пішли,а ми ще досі цвлуємося,поцілунок був таким пристрасним,гарячим та неочікуваним .
Ми зупинилися після 5 -ти хвлин,бо нам невистарчило повітря.
—Мож повторим?
—Що ні,я взагалі не розумію для чого ти,це зараз зробив
—Дурненька,я зробив це бо я кохаю тебе,я хочу щоб ти була моєю
—Я...я в шоці від цих слів,але вибач зараз я не відчуваю того самого що,ти відчуваєш тому вибач і я думаю досить на мене вже цих любовних інтрижок..
ВИ ЧИТАЄТЕ
" Поворот життя на 360° "
Teen Fiction- Ей стервочко нехочеш побути зі мною одну ніч - За такі запитання і по Стінці розмазати можна -Оу а ти в нас дєрзка та я бачу Я посміхнулася і перекинула його через плече,всі дивилися повідкривавши роти ,а я переступивши через того хамла пішла гор...