Мрія, Часть 1

33 3 3
                                    

Всім привіт мене звати Кетті мені 20 років

Oops! This image does not follow our content guidelines. To continue publishing, please remove it or upload a different image.

Всім привіт мене звати Кетті мені 20 років. Наданий час я живу в Україні але моя мрія полетіти в Південну Корею. Ви запитайте чому? Сама не знаю на це питання відповідь.

Зараз розповім трішки про себе,як я вже казала мені 20 років, у мене руде волосся, зелені очі,струнке тіло,довгі польці.Характер у мене... як вам сказати, як люди кажуть трішки того).У мене є сестра Марі і Ані. Вони також бажають летіти зімною в Корею.Я дуже рада.Я вже закінчила своє навчання і час мені знайти собі роботу(я училась на візажиста).У компанії Big Hit як раз появилася ваканція візажиста. Я коли побачила то дуже зраділа,відправила рекоминдації і мене прийняли.Вже завтра я і мої сестри вилітаємо. Я раніше ще ніколи не літала літаком мені було дуже страшно. 

                                                                                ***

Ми із сестрами зібрали валізи і виїхали в аеропорт. У мене серце настільки швидко билося що я боялася що зараз вистрибне із грудей.

Ми приїхали в аеропорт. Пройшли все що треба і сіли на літак. Все він починає злітати я настільки боялася що забула як дихати. В дорозі ми вже 9 годин через 3 години будемо вже приземлятися. Аж не віриться що нарешті моя мрія збулася.

                                                                                     ***

Наш літак чудово приземлився. Я вийшла із літака стала на коліна і почала цілувати землю. Ви б знали, як тоді дивилися на мене люди думали, що за мною психічна лікарня  плаче. Ми вже хочемо виходити із аеропорта, бачим дівчата стали купою і почали кричати. Я думала з вух кров піде, а ні не пішла. Підійшли поблище і побачили молодих, красивих хлопців які почали сідали в свій(чи чій він там був) автобус. Я задивилась і не помітила як мене штовхнула одна дівчина із натовпу. Я думала в же зустрінусь обличчям з дорогою, але ні мене хтось спіймав. Я обертаю голву і бачу що це дуже симпатичний хлопець(тоді мені так соромно стало). Я кажу:

-Дуже дякую, що не дали мені впасти)-треба мені було так своєю "тушкою" впасти на нього.

-Не має защо)-сказав він і посміхнувся.

Я помітила коли він мені посміхався його прекрасні ямочки на щоках. Це просто прекрасно. Його чорне волося так підходило йому.

 Його чорне волося так підходило йому

Oops! This image does not follow our content guidelines. To continue publishing, please remove it or upload a different image.

Ці хлопці вже поїхали. Я також із сестрами взяли валізи і поїхали.

Я із сестрами наперед заказали номер в одному готелі. Ми приїхали і побачили...



Від автора

Продовження скоріш всього вийде завтра. Пишіть чи вам сподобалось щоб я знала чи писати продовження.Дуже дякую якщо хтось читає цей фанфік мені дуже приємно мої зайчики.)))))




Rep monsterWhere stories live. Discover now