(М)-Міранда
(Л))-Мирось
(М)-привіт(Л)-привіт
(М)-Ти зайнятий
(Л)-Ні . Щось потрібно?
(М)- ні
(Л)- хочеш просто поговорити?
(М)-ну... можна і так сказати
(Л)- хочеш щось спитатись?Можеш сміятись і казати що я надто мала щоб кохати але це так і є. Я знаю що я буду потім жаліти і буде соромно дивити в твої сірі очі, але я не можу це тримати в собі.
Блін я виглядаю як дура.
Короч забудь. (Я була Ніби під дією алкоголю. Такий ніби наплив емоцій)
(Л)-Ні, це дуже сміливо признатись комусь що любиш його
(М)-до мене приїхала плимінниця я маю 8 а я сиджу на вулиці і реву. Тому що дура
(Л)-Через те що призналась?
(М)- да
(Л)- так чого ти плачеш, ти
набралась сміливості і призналась мені, і це круто
(М)-Скажи, нафіга я це зробила?
(Л)-Ну як для кого, мені б не вистачило сміливості .
так, не сиди на вулиці і не плач. Все ж гаразд. Я не стану до тебе гірше ставитись через те що ти мені призналась.
(М)- не в цьому проблема. Мені самій буде соромно .
(Л)- Хм, ну сміливості на признання тобі вистачило значит і сміливості подивитись мені в очі вистачить,а якщо ні,то я сам підійду і привітаюсь
(М)- Ну чому я потрібна тим хто мені неподобається а хто мені потрібен я йому нафіг не потрібна?закон підлості, блін.
(Л)- І довго ти рішалась на те щоб мені признатись?
(М)- Я думала це зробити десь перед першим вересням . Щоб після цього небачити тебе.
Вибач що забрала годину твого часу
(Л)-та нічого всеодно б всяку єрунду в телефоні дивився
(М)-добраніч
(Л)-добраніч
P.S:це реальна переписка
ВИ ЧИТАЄТЕ
перше кохання
Non-Fictionця історія про дівчину Міранду яка була закохана в свого однокласника Мирослава