1 розділ.
Був сонячний день. Віка з Аліною пішли гуляти. Дівчата завжди прогулювались містом. Все було знайомим. Тіж самі будинки, парки, дерева. Їм це все вже набридло. Подруги вирішили поїхати в село до бабусі. Коли вони вийшли з автобуса їх вже чекала бабуся. Немов би знала що вони мали приїхати. Старенька пригостила дівчат смачними пиріжками, тортом і фруктами. Настав вечір. Віка з Аліною вмостились у ліжечках і заснули. На ранок подруг розбудив голосистий півень. Всі дружньо посідали за стіл і почали снідати. Це був найкращий сніданок у дівчат. Віка з Аліною вирішили піти до лісу. Вони це сказали бабусі. Бабуся: - Наш ліс не простий.
Дівчата: - А чому?
- Це я неможу вам сказати. Це таємниця села.
- Ну будь ласка, бабусю, скажи!
Бабуся довго не хотіла казати, але наважилась.
- Ну добре слухайте. Одного разу до нас приїхав принц Вільям і дав нашому селі чарівний камінь. Ми всі думали що загадати, але не придумали. Одний селянин взяв цей камінь і поніс в печеру. Вона знаходиться у лісі.
- А чому ніхто його звідти не візьме?
- А тому, бояться щоб не зустріти по дорозі дракона.
Дівчата зацікавилися розповіддю і вирішили знайти цей чарівний камінь. Бабуся не заперечувала і дала їм все необхідне: намет, спальний мішок, пиріжки, і ще багато іншого. Подруги зразу вирішили піти.
Вони вже були на початку лісу. Але не судилось їм почати пошуки як почалася гроза. Марно було вертатися. Дівчата зайшли в середину лісу і заблукали. Навколо стільки високих дерев, а в зливу під ними но можна ховатися. Тут Віка побачила печеру. Вони з Аліною швидко побігли туди. Дівчата розкрили намет і взялись їсти бабусині пиріжки. Гроза закінчилась дуже швидко. Подруги вирішили обслідувати цю печеру. Можливо саме в ній знаходиться цей самий чарівний камінь. Вони все йшли і йшли.
- Нарешті! - голосно скрикнула Аліна.
Дівчата побачили двері. Але не відважувались, бо пам'ятали що там може бути дракон. І тут двері самі відкрилися. Там стояв милий дракон з усмішкою.
- Проходьте - ввічливо сказав дракон.- Ви прийшли по камінь?
- Так - боячись сказали дівчата. - Ну щож забирайте
- Ви просто нам його віддасте?
- Ну так. Я вже 15 років чекаю і ніхто не приходить.
- Хм, а всі кажуть що ви злі.
- Але тепер ви знаєте правду.
Дівчата забрали камінь
Далі буде.....
