7
Знаєте , є таке відчуття ніби знаєш людину здавна, хоча ви ледве знайомі. Але ви впізнаєте усі риси : волосся, яке легко торкається його очей , цю милу родинку на його щоці , усе здається давно знайомим. Але ти знаєш його всьо лиш декілька хвилин , а враження ніби усе життя .
Всю дорогу до парку, Те тихо йшов і тільки кивав головою , але як тільки ми зайшли на територію, його ніби підмінили.
- Сора, ходи сюди. Сора ідемо на цей. Ну Соооора. Ну будь ласка.
Ми були майже на всіх атракціонах, але коли ми підійшли до Американських гірок, я одразу відмовилась. Ну є у мене невеличкий страх висоти. Зовсім маленький(ага , звісно)
- Ну будь ласка , ходи, не буде страшно, я обіцяю. Ну якщо аж так злякаєшся то зможеш взяти мене за руку.
-Ні дякую , я краще тут по стою ,на тебе подивлюсь.
- Ну як знаєш.
Поки Те верещав як дівчинка Я фотографувала все: Те Те , атракціони, людей. І тут мені в об'єктив потрапила дівчинка з солодкою ватою, величезною солодкою ватою. Мій шлунок одразу захотів з'їсти її. Тільки Те зліз із гірок ,я потягнула його до будки ,де продавали солодощі, в тому числі вату. І ось ми вже стоїмо в черзі. Те Те розказує як круто було на гірках, а я показую йому фото ,де він з відкритим ротом та волоссям в різні боки. Ми просто стоїмо і сміємось. А ж тут ,звідки не візьмись, летить чудо, ну як чудо , дитина років 15. З піною в куточках губ із слізьми на очах. І заскакує на Те й починає його цілувати, обнімати ,кричати: Техьон , Техьон. Я стою в ступорі, Те взагалі в іншій реальності і намагається зняти її з себе зі словами : ні ,ви помилились, я не Техьон. Але дівчину не переконати. Тут я бачу, що на нас летить ціла зграя таких "дівчаток". З плакатами із надписом BTS. З фотками хлопця схожого на Те. Але один плакат мене просто вбив. Цитую : Техьон я хочу від тебе дітей ,будь тільки моїм. Не довго думаючи, я хапаю свого нового друга, який тільки зняв з себе цю дитину і біжу тільки куди очі бачать. Куди ж в такій ситуації дівається мій мозок, я не знаю, але як тільки я побачила туалет ,одзразу потягла його туди. Кинула свій рюкзак йому в руки і запхала в чоловічий туалет , а сама побігла якнайшвидше в жіночий ,щоб ці злі дівчата, які хочуть розірвати Те ,не знайшли мене і не скуштували моєї плоті.- Айщ , він ще довго?скільки можна сидіти там. А може вони вже його знайшли і роздерають на шматки, а я сиджу тут?Чи лунні кролики спіймали його і забрали до себе на планету?Тоді чому вони мене не взяли? Ви мене довше знаєте ніж його . Чооому він? Чим я гірша? Ні, так не годиться ,потрібно піти глянути чи все впорядку. Але дівчата щось казали про BST, STB чи BTS . Потрібно загуглити- проте хтось стукав у двері.
- Сора? Ти тут?- почувся тихий шепіт.
- Так. - перед собою я побачила вже не Те. Ну як ? Його, але в моїй джинсовці і кепці. На ньому це виглядало куди крутіше ніж на мені! Куртка підійшла якраз ,кепка до його светра просто шик!
- Ну що йдем?- спитала я
-Ти так зібралась? А якщо вони тебе впізнають?- він віддав свою шкіряну куртку і сказав - так точно не впізнають!
Ну звісно , що не впізнають. Я в куртці, яка на 3 розміри більша , мене в ній навіть не видно, куди ж там впізнати! І ми вирушили на свою вірну смерть. Думаючи, впізнають нас чи ні.Я дуже вибачаюсь за затримку. Сподіваюсь вам сподобається
ВИ ЧИТАЄТЕ
Kim Tae Hyung vs Jeon Jungkook
FanfictionMy first book let's do it Два відомих айдола і проста звичайна дівчина . Хто завоює її серце? Милий і люблячий чи bad boy з поганим минулим?