1000 Несказаних Слів

Для А.

Ми випадково зустрілись. І я втратила спокій.

Випадково стала помічати тебе і виділяти з-поміж інших облич. Виявляється, це так просто, коли відчуваєш до когось симпатію.

Все ще думаю, що ти - вигадка моєї уяви. Бо люди не можуть бути настільки прекрасними.

А все ж ти існуєш. Загадковий і недосяжний.

Здається, я вже вивчила кожну рису твоєї зовнішності. А все ж кожен раз знаходжу щось нове.

Наприклад, ти дуже швидко ходиш. А посміхаєшся щиро і відкрито. Ти дуже милий навіть коли серйозний.

Хочеться знати про тебе все. І в той же час хочеться, щоб ти і надалі лишався загадковим незнайомцем.

Кажу собі, що не закохана. І продовжую думати про тебе.

І взагалі, так нечесно - займати усі мої думки і потроху перебиратись у сни.

Ти усміхнувся. І я зрозуміла, що здоровому глузду кінець.

А коли ти заговорив, стало зрозуміло, що самовладанню теж кінець.

Це так приємно - коли поява певної людини викликає у мене посмішку.

Якого кольору у тебе очі?

Порівнюю тебе з мокко - солодким кавовим напоєм зі збитими вершками, шоколадом і приємною гірчинкою.

Як можна описати тебе, коли просто не вистачає слів?

Упевнена, що безпомилково впізнаю твій голос серед сотні інших.

Ти наче весняний вітер - теплий, ніжний і непередбачуваний.

Солодка ейфорія - ось як можна описати те, що відчуваю, коли ти поруч.

Ти можеш просто говорити? Про все, що завгодно. Я готова вічно слухати твій голос.

Хочеться погладити твоє волосся і відчути, яке воно на дотик.

Хочеться торкнутися твоєї руки і не відпускати. Хоча б декілька секунд.

Знаєш, як це буває, коли ти катаєшся на американських гірках - запаморочливе щастя, трішки страху і безмежне відчуття польоту? Я відчуваю все це. З тобою.

Вважаю, що кожен день милуюсь тобою досхочу. Потім усвідомлюю, що мені все одно не вистачає тебе.

Обійняти б тебе. І поділитися щастям.

Твоя посмішка - це окремий вид мистецтва.

Якщо ти подивишся мені в очі, то одразу ж побачиш усе, що я відчуваю до тебе.

Коли ти близько, серце б'ється так голосно, що здається, його чути на весь світ.

Булочка з шоколадом, вишенька на тортику, американо з шоколадом - як я подумки тебе тільки не називаю.

На мить наші погляди зустрілись. І ця мить здалася мені вічністю.

В тебе так легко закохатися. І неможливо забути.

У твоїх очах розкинувся всесвіт. Безмежний, зоряний всесвіт, якому немає кінця.

"Не йди, побудь зі мною", - ось що хочеться сказати тобі кожен день.

Ти особливий. Навіть якщо інші цього не помічають.

Готова вічно милуватися тобою.

Кожна моя посмішка - для тебе.

Ти затишний і домашній. Заснути б у твоїх обіймах до самої весни.

Хочу вина і тебе. А, може, навпаки?

Якби ти був антагоністом, то з легкістю заманив би мене на темну сторону навіть без кави і тортика.

Кожну нашу зустріч чекаю з нетерпінням і хвилюванням.

Скільки ж пісень описують мої почуття до тебе! Хоча словами це не передати.

Сумую за тобою. Дуже сильно.

Фізично ми так близько. Проте ментально я на відстані мільйона світлових років від тебе. І це засмучує.

Знаєш, просто любити і не вимагати нічого - це так прекрасно. Я щаслива, бо ми зустрілись. А ще я знаю, що ти також щасливий, хоч і без мене.

Знаєш, колись мені вистачить сміливості сказати тобі усе це.