Ми випадково зустрілись. І я втратила спокій.
Випадково стала помічати тебе і виділяти з-поміж інших облич. Виявляється, це так просто, коли відчуваєш до когось симпатію.
Все ще думаю, що ти - вигадка моєї уяви. Бо люди не можуть бути настільки прекрасними.
А все ж ти існуєш. Загадковий і недосяжний.
Здається, я вже вивчила кожну рису твоєї зовнішності. А все ж кожен раз знаходжу щось нове.
Наприклад, ти дуже швидко ходиш. А посміхаєшся щиро і відкрито. Ти дуже милий навіть коли серйозний.
Хочеться знати про тебе все. І в той же час хочеться, щоб ти і надалі лишався загадковим незнайомцем.
Кажу собі, що не закохана. І продовжую думати про тебе.
І взагалі, так нечесно - займати усі мої думки і потроху перебиратись у сни.
Ти усміхнувся. І я зрозуміла, що здоровому глузду кінець.
А коли ти заговорив, стало зрозуміло, що самовладанню теж кінець.
Це так приємно - коли поява певної людини викликає у мене посмішку.
Якого кольору у тебе очі?
Порівнюю тебе з мокко - солодким кавовим напоєм зі збитими вершками, шоколадом і приємною гірчинкою.
Як можна описати тебе, коли просто не вистачає слів?
Упевнена, що безпомилково впізнаю твій голос серед сотні інших.
Ти наче весняний вітер - теплий, ніжний і непередбачуваний.
Солодка ейфорія - ось як можна описати те, що відчуваю, коли ти поруч.
Ти можеш просто говорити? Про все, що завгодно. Я готова вічно слухати твій голос.
Хочеться погладити твоє волосся і відчути, яке воно на дотик.
Хочеться торкнутися твоєї руки і не відпускати. Хоча б декілька секунд.
Знаєш, як це буває, коли ти катаєшся на американських гірках - запаморочливе щастя, трішки страху і безмежне відчуття польоту? Я відчуваю все це. З тобою.
Вважаю, що кожен день милуюсь тобою досхочу. Потім усвідомлюю, що мені все одно не вистачає тебе.
Обійняти б тебе. І поділитися щастям.
Твоя посмішка - це окремий вид мистецтва.
Якщо ти подивишся мені в очі, то одразу ж побачиш усе, що я відчуваю до тебе.
Коли ти близько, серце б'ється так голосно, що здається, його чути на весь світ.
Булочка з шоколадом, вишенька на тортику, американо з шоколадом - як я подумки тебе тільки не називаю.
На мить наші погляди зустрілись. І ця мить здалася мені вічністю.
В тебе так легко закохатися. І неможливо забути.
У твоїх очах розкинувся всесвіт. Безмежний, зоряний всесвіт, якому немає кінця.
"Не йди, побудь зі мною", - ось що хочеться сказати тобі кожен день.
Ти особливий. Навіть якщо інші цього не помічають.
Готова вічно милуватися тобою.
Кожна моя посмішка - для тебе.
Ти затишний і домашній. Заснути б у твоїх обіймах до самої весни.
Хочу вина і тебе. А, може, навпаки?
Якби ти був антагоністом, то з легкістю заманив би мене на темну сторону навіть без кави і тортика.
Кожну нашу зустріч чекаю з нетерпінням і хвилюванням.
Скільки ж пісень описують мої почуття до тебе! Хоча словами це не передати.
Сумую за тобою. Дуже сильно.
Фізично ми так близько. Проте ментально я на відстані мільйона світлових років від тебе. І це засмучує.
Знаєш, просто любити і не вимагати нічого - це так прекрасно. Я щаслива, бо ми зустрілись. А ще я знаю, що ти також щасливий, хоч і без мене.
Знаєш, колись мені вистачить сміливості сказати тобі усе це.
ВИ ЧИТАЄТЕ
1000 Несказаних Слів
Короткий рассказЗвичайні і незвичайні думки, які виникають у закоханої людини.