ЯНГОЛ
Маленький янгол, що сидів на небесах.
Поглянув на свою майбутню маму.
Блистіли сльози на її очах,
Щока спиралась об віконну раму.
Жахливий біль та відчай цокотів
Навколо її стомлених плечей.
Всім сердцем зберегти дитя хотіла
Адже любила щиро всіх дітей.
А це дитя, яке під її серцем
Ніколи вже не з'явиться на світ
Від відчаю пекло у грудях перцем.
І біль цю не розтопить навіть лід
Дитя вона, не виростить одна,
Потрібна допомога, та підтримка.
Несправиться з проблемами вона.
Як буде на руках мала дитинка.
Зібрала речі, вмилась, і пішла...
На зустріч смерті власної дитини.
Сльозима умивалася вона,
Чекаючи посмертної хвилини.
- Матусю Нііі... -кричало янголя...
Побачивши її під кабінетом
- Рідненька, збережи моє життя,
-Не хочу я миритись з злим сюжетом.
Але не чула матінка тих слів
Позбулася вона свого дитя.
Не буде материнства теплих днів
Бо погубила ненароджене життя
Ніхто не чув як янгол той кричав...
Благав щосили зберегти його життя.
Як димкою посеред хмар розтав.
Полинув у безкрайнє небуття.
Почула пізно матінка слова:
Які вона ніколи не забуде
- Ти би найкращою матусею була, але ти нею вже повік не будеш.
Євгенія Волошин
*******
СПОДІВАЮСЬ ВАМ СПОДОБАВСЯ МІЙ ПЕРШИЙ ВІРШ🤗
Іноді я пишу вірші на ось такі, як на мене " важливі" теми, і бережу їх найбільше, адже вони описують моє ставленя до цих " проблем". Я маю надію, що цей вірш врятує від смерті принайні одне дитяче життя, а його маму від фатальної помилки🙁 І якщо це справді так, то я не дарма його писала🙂
ЗАЛИШАЙТЕ КОМЕНТАРІ, ЧИ СПОДОБАВСЯ ВАМ ВІРШ ?))
