сьогодні мені снились піраміди.
На жаль, не усміхалися ті мені.
Не усміхались
крізь пелерину
невблаганного вікобродіння.
І не ловили у окови древніх днів.
Як древні іноземці над космічних рас.
Впускали у середину тяжких нестримних каст.
Що б я згубилась
й не повернулась назад.
Тонула й утопала, як фараонів прах
сьогодні мені снились...піраміди
У пісках, у багні, нестримнім темнім чарі
Тяжких оковах старості й плекань
плекань бувальщини у какофонії
зі сподівань.
сьогодні мені снились...піраміди?
піщиночка за коміром душила.
На сміх тих древніх, нескінчених пірамід.
І з ними теж сміється небозвід.
піщинка, лиш шматочок пороху нажаханих століть.
Вигризла мені прохід
на брід,
убрід,
до тихого шепоту століть.
Так, піраміди снилися мені...
Ті піраміди, де сам сфінкс в бувальщину глядів
мою
дурну..,
а я убрід пливу,
тону
і прокидаюсь у буденному раю.
Тут люди іскрять своїми язиками,
а я ховаюсь у кутку за помилками
й буревіями
піщаними, таємними
поміж кумедних сліз
пісок між пальцями
та красномовний погляд вниз
я закриваю очі, й розчиняюсь
А там ж бо, за морями, пірамідам сняться кошмари
ВИ ЧИТАЄТЕ
Актриса однієї ролі🌿
Non-FictionБува, думки вилізають на поверхню, великим потоком, заставляючи вас глянути на власний світ з різних ракурсів. Бува, ви не здатні систаметизувати власного дивного стану, і тоді що? Чом б не взяти клавіатуру в руки, і не ознайомитись з самою собою, в...
