Коли виростають крила 2

Перо 1

(До цієї глави були внесені деякі зміни)

Пройшло три роки

Коли я повернулась до Нью Йорку, перше що я зробила- переїхала. Там мене нічого не тримало, чому б не змінити Америку на Європу? Змінила. Стало менш боляче? Ні....

Друге. Я змінила колір волосся. Була брюнеткою, перефарбувалась на сріблясту блондинку. Гардероб теж постраждав. Майже не залишилось спідниць і підборів, зоча раніше не могла уявити себе без них. Стало не так образливо? Ні....

Третє. З'явилося нове коло спілкування. А слідом, і нова робота разом з хобі. Я розпочала кар'єру менеджера одної перспективної виконавиці. Ну тепер вже стало легше? Тепер вже почало...

-Мар, як ти з нею працюєш? Вона жахлива. Жахливо погана людина. Хамить всім підряд, вважає, що краще всіх, а люди навколо- ніщо.- жалілась мені Лівія

Лівія- гример артистки, менеджером якої я працювала.

-Ну тобі з нею ще працювати. Мій контракт сьогодні закінчився. А ти віриш в те, що люди діляться на хороших і поганих?- надпивши коктейль, я перевела погляд на дівчину

За дверима гриміла музика. Ми сиділи на терасі нічного клубу. Вхід сюди мали далеко не всі персони. Крім мене і Лів, тут більше нікого не було. Всі тіснились в приміщені, насолоджувались виступом Арчі. Хлопець за ці п'ять років набрав шалену популярність. З переїздом я тільки чула його пісні, та плідки про його особисте життя. Якщо я і мала можливість з ним зустрітись, то не мала бажання цього робити. Це ж треба було попасти саме в цей клуб, і саме тоді коли в ньому виступав вампір.

-Звичайно, вірю. Наприклад, я або ти- ми хороші. А ця твоя Лілу- стерво, і взагалі погана.

-Повір, якби ти знала чому вона себе так поволить, ти б зрозуміла- вона зовсім не така погана. - на терасу хтось зайшов, але я навіть не повернула голову подивитись хто це- Люди не діляться на добрих і злих, на хороших і поганих. Якщо людина робить щось погане, значить на це є своя причина. Ось коли ти подивишся зі сторони причини, тоді людина тобі буде здаватись хорошою. Ферштейн?- я легко усміхнулась Лівії, яка роздумувала над моїми словами.

-Куколка, ти на мій концерт прийшла?- на диван поряд зі мною сів Арчі, і поклав руку мені на плечі- Я ж казав, що ти моя фанатка.- ухмильнувся хлопець.