Ревнощі

Глава 2. Пробіжка з сюрпризом

         Звук крику розносився по місцевості, як грім серед ясного неба. Страшно, що ж буде дальше з життям Тигрика?! Який оборот наберуть події?
          З темноти дерев вийшов Рюнсе, злий до самих чертов із табакеток. Його волосся ніжно гойдалося на вітру закриваючи щічку з ранами, які залишились після удару коханого. Тіло жималося від болі. Ні Ні... не від ран на ньому, а на душі. Всівшись на траву Акутагава, почав розглядати зірки та ясне небо, яке сьогодні було напрочуд красивим і світлим, як Ацуши.

POV Акутагава

         В думках: СТОП ЩО !!! Про що я тільки думаю. Знову і знову цей образ милого тигрика не покидає мене. Чого так сильно хочу бути рядом? Чого скучаю за ним? Чому, чому !!!

POV Автор
        
           Раптом темноволосому, почувся знайомий голос. Такий рідний, ніжний і змучений.
- Расемон, приведи мені власника цього голоса. Тільки не трож його !!! Ти зрозумів мене. - тихо пробурчав мафиози.
           Расемон, зразу же кинувся на пошуки власника * прекрасного* ( на думку Расемона) голоса. Пройшла година, а звірка немає. В думках: Що за безкорисний демон ! Знайду убью!!!
          Піднявшись на ноги легким шагом мафиози думав іти, як раптом побачив свою * жертву*, яка звисала над зубами звіра. То був милий тигренок, який неміг вибратись із наручників звіра. Рюнсе, підхопив свого котенка і поставив на коліна. Ацу, ще не повністю зрозумів, що з ним відбулось, але точно знав, що сьогодні він врятлі виживе.
- Тупий тигренок, думав не знайду тебе ?! - з єхидною усмішкою сказав Рюнсе.
- Я вже зрозумів, що живим я звідси не вийду.- тихо пробурчав тигр.
          В Акутагави, відмінний слух тому він все почув, і трохи впав в бешенство. Взявши Ацуши, на руки вони розпарились у воздусі. Тигр, старається незамітно впасти з рук, але Аку, замітивши такі речі, впадає в ярість, і просто пускає Ацуши, з рук в воду.
- Чортов плащ !!! - крикнув Тигр.
- Поакуратней з словами, Лошарка лохмата. Забув хто сильніший із нас !!! Дякую, що вообще в живих лишився після удару!!!
- Ти чо взбісився... немаєш роботи !!! Я вообше тебе не розумію!!!
 

 
    POV АВТОР
    На вулиці була ніч. Холодна, як кинжал, але водночас гаряча, як заварена кава. Яскраві світила на небі, немов б переплітались з густками хмар у танці. Мелодія танцю лунала за допомогою скрипки, яку вітер придбав у качестві композитора.
     Ацуши, не відчував ніякої болі лиш прекрасні звуки полонили серце його навіки. Дивлячись на сяйво з небес хлопчина забував про все на світі. ( Активація сил не можлива, так як Расемон, одів на нього наручники ). Чаруюча мелодія, тишина навкруги наповнялися незвиданною силою, яка манила людей своєю чарівністю і страхом. Одним з яких був Тигр. Хлопчина не міг володіти такою величезною силою, так як тигр жив своїм життям. Задумайтесь ? Ви коли небудь бачили людей з двойними душами? Сила ніяк не хотіла підчинятися власникові, бували моменти Ацуши, не пам'ятав, що було декілька хвилин тому.                          
        Роздуми хлопчини перервала швидка рука, яка притягнула до власника Расемона. Це не була холодна і безтьмяна структура тіла, а людина яка закохувала у свою усмішку і холодні руки. Аку, був так близько, що можна було почути його биття серця.

Любі мої читачі, як думаєте, який оборот набере це падіння ?