Жінка — одне слово, а скільки сенсу. Жінки нас оберігають і голублять протягом життя. Наші матері, учительки, виховательки і наші дружини. Всі вони намагаються як найкраще зробити для нас. Але дуже важко зробити вірний крок, коли навколо тебе темна прірва. І щоб зробити все правильно, інколи треба зробити інакше, як тобі диктує суспільство. І чомусь я хочу, щоб ви не забували про це читаючи твір...
Пасмурний ранок… Сірі хмари, що огорнули небо, "вдало" налаштували на потрібний лад усього дня. В м'якому ліжку, додивилась сни, Сніжана Колеснюк. Вона — молода журналістка, що лише недавно стала частиною нудного офісного планктону у відомому видавництві. Ця робота — її мрія. Вона з дитинства мріяла стати публіцистикою і подорожувати різними цікавими місцями, збираючи цікавинки і віддаючи їх до друку газети. Але реальність, як завжди, жорстокіша за мрії. Скажу так: усе сталося не так, як гадалося. Все ж таки Сніжану взяли на роботу, але їй давали настільки нудні завдання, що вона двічі ловила себе на думці: "Чи не пора мені все кинути?". Та коли згадували скільки років до всього йшла, скільки нервів потріпала, скільком хорошим людям розбила серце, швидко зупинялась...
Колеснюк — жінка хоч куди, і розумна, і красива дівчина. Звичайно; хлопці не вишикувалися до неї в чергу і не билися за її прихильність, але назвати її не красивою міг тільки сліпий, або дурний. Ці її карі очі звели з розуму не одного хлопця. А ця фігура... Її каштанове волосся спадало на плечі, і на кінчиках було схоже на кучерики…
Щодо гардеробу… Чесно сказати, гардероб вона мала невеликий. Все, що могла собі дозволити зарплата салаги-журналістки — це одна зелена сукня, котру вона майже не вдягала, спортивний костюм, для ранніх пробіжок у парку Хуста, але 2-3 лишні кіло показували, що вона його теж одягала нечасто. Хоч це їй мабуть і до лиця... Відкину 5-6 футболок, кофтинок, штанів… Таких сірих і не виразних дрібниць і в нас вистачає… І зауважу, що в неї ще було рожеве пальто, яке вона одягала щодня... І поки я описував нашу героїню, вона вже встигла лайнутися на будильник, випити слабкої кави, навести марафет і рушити на роботу…
ВИ ЧИТАЄТЕ
В темряві не видно сліз...
Teen FictionЦя розповідь про чесну і добросовісну людину, але як знаєте — такі довго і щасливо не живуть... Вона — молода журналістка, що намагається видертися на "Олімп" слави, довівши всім, що в неї не вірили, які вони не праві. Та цей шлях ніколи не буває п...
