Я тебе навчу або Японія стережись!

Частина 1

- Ліко, якого дикого ми летимо в цю чортову магістратру ? - обурювалася розкішна брюнетка нависаючи над шатенкою.

- Сандро, не починай, морщини раніше часу будуть. – наклонивши голову на бік заговорила Ліка, дивлячись на брюнетку своїми карими очима.

- Я ще не починаю. Лише хочу дізнатися, чому ти вирішила перевести нас в Японію. Мені і в Америці добре сиділося.

- Лік, скажи їй, а то до Японії ми пішки підемо. – промовила блондинка яку відірвали від читання журналу.

- Еліс, якщо я скажу правду, то ми надовго її втратимо , там стільки зарозумілих слів. - всміхнулась дівчина, а Еліс засміялась.

- Дами якщо крики не припиняться то пілоти викинуть нас з літака. – в салон зайшла красива рудоволоса дівчина. Швидко оглянувши салон літака виконаного в сіро-білих тонах. Погляд ковзав по м'яких, шкіряних кріслах у яких сиділи її подруги, по волохатих килимах та білих столиках на яких стояли бокали з різними коктейлями.

- Лія, ми б з радістю, але Сандра розійшлася наче її насильно затягнули до літака. – відповіла Ліка.

- Наче!?- вкинулася брюнетка і націлила свій ідеальний манікюр на шатенку.

- Сандро, ми летимо до Японії, на місці все й об'ясню. Ти ж хотіла принців, кокосів і бананів? – піднявши аккуратну темну бровку Ліка дивилась на брюнетку самими чесними очима.

- Так. – підозріло кивнула Сандра дивлячись у карі очі шатенки своїми голубими.

- Там є все у великій кількості.

- Якщо ти збрехала, то я тобі про це нагадаю. – прошипіла дівчина і сіла у крісло поряд з Лікою. Тим часом Еліс і Лія розмовляли що до польоту.

- Лія, якщо чесно ти не знаєш навіщо ми летимо за сотні кілометрів від дому? – промовила блондинка і подивилася в зелені очі подруги своїми темно-сірими.

- Уявлення не маю.

- Тобі не видається це дивним?

- Видається. Звісно - Том фіг нам щось скаже.

- Ти права. Як ти себе почуваєш?

- Нормально.

- Ну добре. Надіюсь в Японії ми відпочинемо.

Лія всміхнулась і прикрила очі.

- Лік... - почала Сандра, попиваючи коктейль рубінового кольору.

- Ась?

- Скажи хоча б , чому ми витягнули Лію з Італії. Ти ж знаєш в якому вона стані?

- Знаю. Вже пів року пройшло, а вона ще не може встати на ноги.

- Найтен ще пошкодує за свій вчинок. Це ж треба проміняти нашу красуню на якусь стару хвойду з грішми та ще й одружитися на ній. А на концерті оголосити що вона холодна зараза з тілом без мізків. – Ліка дуже сильно стиснула кулаки до побіління кістянок.

- Саме так. Аурелія далеко не бідна, молода, красива і талановита. Людина яка може вільно говорити на дев'яти мовах світу, закінчила Оксфорд з золотою медаллю і стала б відомим на весь світ нейрохірургом, але вона пішла за нами в шоу бізнес.

- Так. Але після того вона загубила пристрасть до музики. Робот і то співає краще. Том був у шоці, напевно ми для цього летимо в країну сакури. Може Аурелія стане такою як була саме в цій країні. – помахавши головою Ліка взялася за дивний коктейль кольору какао.

- Може. – залишений шлях дівчата провели мовчки.