Бліки

1

Хто може сказати точно, коли вперше побачив Блік?

Хто може сказати точно, коли вони почали з'являтись? Свідчення очевидців завжди не точні. Людський фактор псує будь-яку правду.

Кожен, хоча б раз у житті, бачив їх, до того, як відбулось Проявлення. Але хто б став про таке розповідати? Це списували на уяву, алкоголь, гру світла і тіні. Дехто сходив з розуму від побаченого. Чи, принаймні, оточення вважало божевільними відчайдухів, які намагались довести усім, що Бліки реальні. Їх запроторювали в лікарні й намагались «врятувати» від хвороби, якої насправді не існувало. Лікарі, що вислуховували їхні розповіді нервово витирали піт з лоба, згадуючи, що й вони бачили щось подібне. Але хто з них ризикне повірити бідним хворим, не боячись при цьому самим опинитись на їхньому місці.

Занурившись в історію, можна побачити, що Бліки були завжди. Їх зображували перші люди на стінах своїх печер, єгиптяни, за допомогою своїх ієрогліфів, греки й римляни у своїх міфах й легендах, священнослужителі, у літописах, які залишали після себе. Тільки от, це тлумачилось по іншому. Люди тисячоліттями шукали спосіб обійти істину. Ніхто й ніколи не хотів вірити. І ніхто б не повірив, якби не Проявлення.

Це явище називають по різному. Бліки, Віддзеркалення, Відблиски, Сонячні зайчики, Відбитки, Просочення, Тріщини в реальності. Але всі ці слова означають одне й те саме. Те, чого жодна жива душа досі не змогла пояснити.

Усі вони означають ті жахливі речі, які ми бачимо на межі поля зору. Ті речі, які зникають, варто тільки озернитись. Речі, від яких кров холоне в жилах, серце зупиняється від страху, коліна підкошуються. Речі, які стараєшся не помічати.

Хто може сказати точно, коли вперше побачив Бліки? Вони з'являлись настільки часто, особливо в останні роки, що за життя їх можна було побачити й не один раз. Тільки от наш мозок видаляє небажану інформацію, або заміняє її чимось м'якшим. Чимось таким, що не змушує його вибухати кожного разу, як він згадує про це. На жаль, мій мозок так не працює.

Хто може сказати точно, коли вперше побачив Блік?

Я...

2

Я намагався лежати дуже тихо й не рухатись. Ковдра закривала моє обличчя, ховаючи посмішку. Коли удаєш що спиш, головне приховати посмішку. А так і тягне засміятись, коли мама відчиняє двері, щоб перевірити, чи заснув її улюблений син. Чому батьки ніколи не довіряють своїм дітям? Хоча так, я ж дійсно не спав.