- Мам, а який був світ до того, як прийшли інопланетяни?
- Синку, ти ж дорослий вже. Казати інопланетяни не культурно. Їх раса зветься Абус.
Жінка придивилася до великих блакитних очей сина, відчула тепло і захоплення. Сховала у руках його долоньку і замріялась.
- Мам, ти де? Ти як пропала кудись! Мені байдуже, як вони звуться. Якщо хочеш, я буду казати на них Абус. Яка взагалі різниця хто як зветься? Просто розкажи, що змінилося?
- Здається все, як раніше – жінка щось згадала. У її темних очах, точніше під їх блискучою поверхнею почався рух, внутрішній погляд ковзав по прихованих подіях.
- Мам, я не можу так швидко сприймати. Я так не розумію про що ти думаєш. Краще розкажи.
- Так, так, я згадувала. Зараз розповім. Це не просто. Здається ми завжди так жили. Сідай зручно.
Малий Лука заплигнув на старий диван, що сховався під стінкою між холодильником і підвіконням. Впихнувся спиною між м'яких подушок, а ноги заховав під плед. Мати, яка сиділа навпроти через стіл, підвелася і вимкнула велике світло. Залишилися лише блідо-жовті декоративні вогники на стелі. Потім сіла поруч, підперла хлопця боком, загорнула ноги під себе і повела.
Ми тільки переїхали на цю квартиру. Це було восени, сім років тому. А напередодні Нового Року, полізли чутки, що на землі повнісінько чужинців з інших планет. Буцімто вони мали надзвичайні здібності і ось-ось збиралися захопити владу над людством. Здавалося б – звичайна маячня. Але чутки ширилися і обростали страшними подробицями: тут вбили, там вкрали, когось захопили! Невдоволені збиралися на пікети. Найгарячіші радикали влаштовували сутички з поліцією. Раптом, якась держава с південної америки, перейшла на воєнний стан. Потім хтось на близькому сході і далі одна за одною, наче сухий ліс, захоплений полум'ям. Щось відбувалося, без конкретики, але щось підштовхувало ці руйнівні демонстрації.
Першими не витримали Китайці. Мабуть через загрозу перевороту. Лідер країни вийшов у прямий ефір національних та комерційних каналів і вибачившись, тихим, але упевненим голосом заявив, що вже 53 роки співпрацює з візитерами. Вони з планети Абус і візуально нічим не відрізняються від людей. Мабуть еволюція має єдиний шлях до створення свідомого життя. В них трохи більші здобутки у термоядерній енергетиці, десь міцніший інститут сім'ї. Їх не більше ніж пів відсотка від нашого населення, а це п'ять мільйони мешканців на сам лише Китай. Їхня домівка стала не придатною для життя після підвищення активності місцевого сонця і вони переселилися сюди.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Абус
Short StoryКолись земля була без прибульців. Тільки люди і звичайне призвичайне життя. Що ж змінилося, коли нова раса завітала у гості і залишилася назавжди?