💫Поэзия души 💫

Осінь

Осінь... пожовкле листя все опало,
Неподалік уже зима.
Чогось нам так не вистачало,
І знов в кімнаті я одна.
Сиджу в вікно все поглядаю,
І на душі якийсь тягар.
В руках я чашку з кавою тримаю,
Й на небі, зовсім мало хмар.
Сиджу, й спостерігаю за життям,
Як воно йде, минає.
Як всі ми квапимось за щастям,
Його не помічаєм.
А зрештою, на схилі літ лиш розумієм,
Що марно витрачали час.
На всі ці пошуки постійні,
Що щастя завжди було біля нас...
Тож припиніть ви жити в пошуках постійних!
Цінуйте те, що дало вам життя,
Й на добрі речі витрачайте час безцінний.
Адже в минуле в нас немає вороття...