you are not my father!

Ти мені не батько!

- У Йотунхеймі мені подобалося більше.

- Що, золотий Асгард не виправдав твоїх очікувань, люба? - трохи хрипкий голос царя Йотунхейму видає його веселощі.

- Я думала він буде більш, ну більш ... - дівчина замовкає, намагаючись знайти підходяще слово, але, так і не знайшовши, продовжує: - Хоча тут і так все "занадто".

Лафей дивиться на свою доньку і посміхається. Він пам'ятає як знайшов її тут, в Асгарді, ще зовсім крихіткою. Найбільше Повелитель Зими боявся, що вона розсердиться і піде, коли дізнається чия вона дочка. Але наші страхи не завжди збуваються. Тоді ще десятирічна дівчинка кілька хвилин мовчала, дізнавшись правду, а потім обняла царя своїми маленькими ручками. Вона була його порятунком, після зникнення сина і смерті дружини, у Лафея знову було заради чого жити. Йотун назвав крихітку Міре*, навчив її магії і всьому, що знав сам. І ось тепер, через сотні років, Лафей дивився на неї і не міг повірити, що це те саме маля, яке він знайшов тоді в руїнах. Тендітна, вона здавалася ще меншою в оточенні крижаних велетнів. Золоте волосся водоспадом спускалося на плечі і спину, а сотні срібних ниток поблискували в променях асгардського сонця. Тонкі риси обличчя, злегка пухкі губи і надзвичайно блакитні очі. Незважаючи на зовнішню крихкість Міре трималася так само гордо як і її прийомний батько. Темно-синя сукня, майстерно розшита сріблом, хутряна накидка - все це ідеально доповнювало образ майбутньої Йотунхеймскої цариці.

А ось і палац. Делегацію провели по незліченних коридорах, прямо в тронний зал. Він, як і все тут, був повністю золотим. У центрі височів химерної форми трон, на якому сидів Всеотець, тримаючи в руках Гунгнір. Зліва від нього стояли юні принци. Міре відзначила про себе, що вони такі ж різні, як Одін і Лафей. Праворуч стояла цариця, її золоте волосся було прибране у вигадливу зачіску, а на губах сяяла добра посмішка.

- Вітаємо тебе, Всеотець, - почав Лафей. Дівчина уважно спостерігала за обома.

- Залиште нас! - Наказав Один сторожі.

У відповідь на запитальні погляди своїх побратимів, Лафей лише кивнув. У залі залишилися тільки королівські родини. Молодший принц пильно розглядав дівчину. Але часу щось відчувати з цього приводу не було.

- Ти викрав мою дочку! - З цими словами Один скинув руку зі списом і вистрілив блискавкою прямо в груди Лафею.

Міре встигла зреагувати і поміж царями рогорнувся магічний щит. Лафея відкинуло до стіни, але поранений він не був. Розряд пущений Одіном зрикошетив, і Локі кинувся до Фрігг, закриваючи її собою, а спалах залишив великий обпалений слід на стіні. Коли метушня вщухла, всі побачили, як Міра схилилася над Лафеем, щось шепочучи.

- Сподіваюся ви розумієте, Всеотцю, що тільки-но оголосили нам війну. - Холодний голос спарвив на всіх, а особливо Одіна, неймовірне враження. Всі завмерли не сміючи поворухнутися.

- Мила, я не знаю чи знаєш ти, але я твій ... - почав було він.

- Я знаю. Але Ви мені не батько. Мене виховав і виростив Лафей. Він навчив мене всьому, що я знаю і вмію, а не Ви, - так само спокійно говорила вона, спостерігаючи за декількома йотунами які, за її наказом, допомогли царю встати і вийти з тронного залу.

- Сольвейг ...

- Моє ім'я Міре. Я дочка Лафея і спадкоємиця трону Йотунхейма. Я сподіваюся на вашу розсудливість, Всеотцю.

- Батьку, не варто втягувати наші світи в нову війну ... - почав Локі. Його інтонації, жести, слова були так схожі на інтонації, жести і слова самої Міре, що вона мимоволі завмерла, пильно розглядаючи принца.

- Не варто? Локі, цей монстр викрав нашу сестру! - Розлютився Тор.

- Монстр? Знаєш, але ж цей монстр виховав мене, хоча міг убити. На відміну від декого, я не крадена реліквія замкнена в палаці доти, поки з неї буде хоч якась користь. Адже не можна допустити щоб монстр, яким батьки лякають своїх дітей перед сном, сидів на троні Асгарду. І хто з нас монстр, Одінсон? Будинок Одіна повен зрадників і, вже повір мені, принцесо, що вони рано чи пізно таки завдадуть удару. Подумайте перед тим як воювати зі мною.

- Принцеса? - Тор був в люті.

- Це все що ти зрозумів з її промови? - Локі примудрявся ще й жартувати, іронічно вигнувши брови.

- Пам'ятайте, що наступного разу я прийду, щоб спалити ваше королівство до тла. Вам здається, що Ваш світ у безпеці? Це ілюзія. Чудова казочка розказаналише для того, щоб захистити вас. Ви поняття не маєте, що ви зробили. Я пройду по ваших холодних трупах, не сумнівайтеся. - Востаннє глянувши на Всеотця, вона попрямувала до дверей.

- Доню ...

- Ти мені не батько.

***

Через кілька років Тор прийде в Йотунхейм, домагаючись "справедливості" і вимагаючи покарання тих, хто проник в асгардську скарбницю. На щастя, Міре на планеті не виявиться, оскільки за кілька годин до його приходу, вона відправиться з дипломатичною місією в Ванахейм. Так само вона буде відсутня під час нападу Локі.

___________________________________________________________________________

* Міре (mire) - коштовність (квенья)