Напрям: Слеш Фандом: Stray kids Пейрінги та персонажі: Лі Мінхо/Хан Джисон. Рейтинг: RG-13 Розмір: 1767 слів (4 сторінки) К-сть частин: 1 Статус: закінчено Опис: Au, Мінхо хотів легко й швидко заробити собі грошей, прийшовши до кіоску старої маминої знайомої, яка завжди по доброму ставилася до нього. Але сьогодні йом...
Джісон на ранок прокидається у чужому ліжку, у чужій, зовсім незнайомій квартирі, та намагається пригадати вчорашній вечір, а з ним і ніч, до моменту, коли у помешкання повертається його власник. робота з телеграму, яку казав, що колись викладу♡
Меч ранить, залишаючи після себе шрами, а люди ранять - залишаючи після себе спогади. Поступивши у коледж, Джісон сподівався почати нове життя, проте його минуле наздогнало і тут. Про страх, сором, недосказаність і прийняття своїх емоцій. ДИСКЛЕЙМЕР : ! в роботі присутні можливі тригери ! Ненормативна, нелітературна л...
- Я спіймав тебе, - самовдоволена посмішка розквітає на обличчі Хвана - Не дури себе, Джінні, я сам прийшов, - відкидається на спинку крісла Фелікс
Замальовка-спогади про неіснуючу реальність, де під час туру Хан вказав пальцем на Мінхо, відповідаючи на запитання фанатки "Чи є в тебе дівчина?".
- У тебе з математикою все гаразд? - Т-так... - Тоді порахуй скільки зубів я тобі зараз виб'ю.
Колись найглибші почуття, на яких формуються усі похідні від них емоції, перетворилися в недоцільне місиво. З того часу Джісон не живе, а існує. Натомість повітря - цигарковий дим.
Той день коли я вирішив піти на ковзанку, навіть з острахом зламати собі щось... Я не очікував зустріти там того, хто змінить моє життя на "до" і "після". Лі Мінхо. Коли він поправляв мій шарф та ніжно посміхався своєю котячою посмішкою, я думав що помру... Хоча чого це я? Я б зрадістю помер в його обіймах. До біса...
Знаєте, яке найкраще рішення після дванадцятигодинної зміни працюючи офіціантом у елітному ресторані? Правильно! Піти в клуб і напитися до втрати пульсу.
Через проблеми зі здоров'ям Фелікса, Хьонджин давно не може кохатися з ним. Більше того, Фелікса почав накривати буревій відчаю, провини за те, що вони не можуть провести достатньо часу разом так, як того бажають. Його не покидала думка, що саме він тягне стосунки на дно. Лі почав згасати і Хьонджин це бачив.
Наскільки довгою повинна бути дружба, щоб називати її вічною? А які жарти притаманні найкращим друзям? Як виглядає звичайна розмова двох друзів? Але чи має це значення, якщо вам просто весело вдвох?
Сухі губи огортає густий сірий дим, через секунду розчиняючись у пропахлому ментолом і ранковою кавою, - від неї залишився тільки осад, що каменем прикипів до дна чашки, - повітрі. Мінхо надто жадібно ковзає поглядом по чужому обличчі, нахабно повертаючись раз за разом до вуст, які роблять чергову затяжку, а потім спу...
Ти спадав у воду білими кіньми. Насправді, не ти - твоє волосся. Я частенько порівнював його з пернатими пегасами, що відбивають світло місяця в нічній темряві. Ти запитав:"Чи варто порівнювати щось із дивом?", але ще не знав, що диво - це ти... ----------------------------- Чонін×Бомґю, якщо таке влаштовує, хе-хе. Сп...
Для Чанбіна переїзд у нове місто став його особистою трагедією. Він понад усе на світі хотів повернутися до свого звичного життя. Аж поки, одного вечора, він не бачить на балконі навпроти скрипаля, який грає так, що подих перехоплює.
"Завалися!" - Хан зіскочив з місця, грюкаючи по столу. "Змирися, ти програв мені, тому будь вдячним за допомогу!" - не менш бурхливо відповів Мінхо. "Так я й не просив тебе допомогти!" "Ти що, й справді думав боротися з песиголовцями самотужки? Та від тебе мокрого місця не лишилося б!" Через брак аргументів, Хан схопи...
Лі Мінхо, відомий як Рíно, глава злочинної організації, що продаючи контрабанду і йдучи по трупах, заробляє великі гроші. Проти нього виступає Бан Чан, борець за справедливість. Аби побороти злочинців герою доводиться пройти купу випробувань, зрад і втрат. Та чи зможе світло перемогти темряву?
У цій історії група звичайних студентів невдовзі стикається з великою відповідальністю, коли їхнє місто потрапляє під загрозу злочинності та небезпеки. Змушені об'єднати свої навички та сміливість, вони стають несподіваною командою, готових вступити в бій за порятунок свого спільного дому. Вони мали різні життя, різні...
Два ворогуючі класи А і В. Перший зосереджений на точних науках, другий на гуманітарних. І вони з'ясовують хто крутіший не тільки на шкільних змаганнях та заходах, а й на перервах, за двором школи, біля гаражів, і не знаннями та вміннями, а силою. А почалось все з середньої школи, коли однокласники Хан Джисона вступил...
В кожного є проблеми. В когось більші, в когось менші. Але з часом вони зникнуть. Нові знайомства допоможуть забути старі рани на душі. Тому й назва така. «Чорна смуга» - це ті проблеми, які мучать героїв спочатку. І «білі спогади» - нові стосунки та самі спогади, які вони набувають протягом історії.
Вони губились в солодкій миті, захлинаючись почуттями до одне одного.
- Піпідастр. - Вибач, що? - Лі не зрозумів, до чого це. - Ця мітла, - бариста вказав на річ у своїй руці, - називається піпідастр. Мінхо посміхнувся на таку безглузду відповідь. - Добре, хлопчик-підідастр, можна зробити замовлення чи ти продовжиш прибирання?
‼️завершено А літо травмоване. Гаряче і закохане, перше і останнє. Засипане ягодами та поцілунками, дрібним дощем та брехнею. Джісон ненавидів літо, а Мінхо любив те, що вважав своїм домом. Їм обом довелося тікати, з літа та дому. З поцілунків та почуттів. Зі своїх фантазій.
- О. То я теж можу згрішити, а потім помолитися, і Бог мені простить? - На що ти натякаєш? - не зрозумів блондин, насупивши брови. Танцюрист зробив ще крок вперед, аж поки вони не опинилися настільки близько один до одного, що Лікс міг відчувати чуже дихання на власних губах. - Я б з тобою згрішив. Візьми мене в храм...
Фелікс не був готовий, що під час операції під прикриттям безпосереднє керівництво програє його в покер потенційному інформатору. Навіть після року року роботи в поліції Фелікс все ще залишався в своєму відділі кимось на кшталт секретаря. Збігати за кавою, канцелярію замовити, пошукати для когось інформацію в архіві...
Дурні усмішки на обличчях і нічна тиша. Чонін та Синмін. SadSvit - Небо
