‼️завершено А літо травмоване. Гаряче і закохане, перше і останнє. Засипане ягодами та поцілунками, дрібним дощем та брехнею. Джісон ненавидів літо, а Мінхо любив те, що вважав своїм домом. Їм обом довелося тікати, з літа та дому. З поцілунків та почуттів. Зі своїх фантазій.
Всесвіт...галактики, планети і сузір'я. У багатьох із них є свої імена. Не кажучи вже за людей, адже у кожної людини є своє їм'я...кожної. Собаки, котики і різні інші тварини також якось звуться. У всіх них є імена....а я просто ніхто. І ні, це не якесь самоприниження, це моя сутність, як і сутність любої людини або т...
Ав, де життя Чанбін втрачає усі фарби, але одна зустріч кардинально змінює усе. Звук мотору став найкращим другом, який веде його вперед та допомогає йти далі іншим.
Спокійний вечір Чана був перерваний появою сполоханого Чанбіна. Почервонілі очі та порожній погляд дали зрозуміти, що сталось щось жахливе. Або історія про те, що навіть найщасливіша казка може закінчитися не хеппі ендом. Але ніхто не забороняє почати писати нову, чи не так?
...що, якщо ти мариш про нездійсненне?.. Оригінал: https://ficbook.net/readfic/11897334 Автор оригіналу: https://ficbook.net/authors/4928144
- Пане, цей захід лише за запрошеннями... - Віднеси мій багаж до другої кімнати ліворуч нагорі. Тієї, з якої найкращий краєвид, - наказує Мінхо й простягає слузі свою валізу, а потім скидає з плеча дорожню накидку. Вона біла. Так само, як і все інше, Мінхо виділяється з-поміж інших, вдягнених у кольори червоного вина...