Рудку здавалося, що стежка життєва його лине м'яко і вперед. Він проживав своє недовге собаче буття разом із улюбленою людиною, Сонечком. Ганяв гусей, гриз лопухи. Спав у теплій хатині, їв не найкращий, але корм. Ні про що не хвилювався. Але тоді раптом життя зробила різкий поворот, і все полетіло в прірву... Знищене життя, знищене ім'я, знищена суть. Потойбіччя опинилося як ніколи близько від нього в усіх сенсах. Тож слухайте, дозвольте Рудку оповісти свою історію, яку я нарекла "Саме такими є біси". А хто тут біс дайте самі відповідь у кінці... Твір зайняв четверте місце в фіналі конкурсу "Записані сни".