Avoo

Я повернулася до написання "Чужинців". Скоріш за все на це повпливало моє рішення передивитися "Наруто", але факт є фактом – я знову їх пишу.
          Останнім часом мені набагато легше в ментальному плані, і в райтерській діяльності також є прогрес. Я розумію, що, можливо, за час мого ментал брейкдауну всі читачі втратили цікавість до "Чужинців", і мені трохи сумно від цього.
          Але пишу я в першу чергу для себе й закриття власних гештальтів, тому зупинятися не збираюся. Скоріш за все, мене чекає не одна перерва й не одна перешкода, але колись "Чужинці" дійдуть до свого щасливого кінця.

У мене жахливі проблеми з комунікаціями. Страх помилки, тваринний жах осоромитися призводять до паніки, істерики й конвульсій. Перед звичайним захистом практичної мене колотить, як перед екзаменом. Минулого разу це викликало ніч жахіть і припадок вранці.
          Завтра мені захищати роботу. І я не знаю, як переживу. Мабуть, краще н е  д о ж и в а т и до цього.
          Я пам'ятаю, як на першому курсі без проблем відповідала та приймала критику. Як пізніше легко захистила сайт. Що ж зі мною тепер?
          Мене жахає завтрашній день. Мене жахає майбутня практика. Цей пост я пишу крізь сльози, але вважаю, що маю розповісти це тим, хто досі чекає на продовження "Чужинців".
          Я люблю Нану й Некомару. Я досі думаю над їх історією і сьогодні саме вони відволікали мене від тривоги.
          Але працювати над писаниною не можу. Як тільки сідаю за ноут, мені стає погано. Як тільки починаю писати, маю новий приступ тривоги й змушена залипати на ютубі з телефону, щоб його втихомирити.
          Я не знаю, коли випущу новий розділ. Я не знаю, коли випущу нове оповідання. Я не знаю, як жити далі.
          Я сподіваюся, що колись повернуся до написання "Чужинців", а не просто тікатиму в їх історію, щоб забути про реальність.
          Я сподіваюся, що в той день ви захочете до них повернутися.

Є у мене нездійсненна мрія – за моїми писаннями щось малюють
          Але таке, певно, треба замовляти за гроші

Ой!
          Я жива!
          Металась-металась, і в результаті повернулася до того, з чого починала – до "Чужинців".
          За цей час почала купу нових робіт, мало що закінчила :')
          Можливо, я видам кілька розділів і знову перемкнуся на щось інше, але постараюся бодай арку з першою місією закінчити
          А зараз спатки, бо завтра купа роботи, а я ж таки хочу ще щось написати чи бодай відредагувати той чорновик розділу, який маю

Єхех
          Нове писання опубліковано

БляТЬ де брати ці ваші обкладинки
          Я нічого знайти не можу
          Хто придумав цю хуйню з обкладинками, я вам шо, художник нахуй
          Пиздос
          
          СОРІ
          

Гиги, я жива
          Вийшла з неписуна зі скляним оповіданням
          Воно взагалі не має стосунку до збірки зі Зоряною і Сакою, але шо вже є
          Завтра допишу кінець і вичитаю, постараюся викласти також завтра
          А сьогодні байчу вас, щоб завтра були зірочки))

"Я це завтра д о п и ш у", – кажу я собі, читаючи незакінчений чорновик посеред ночі
          "Я це з а в т р а допишу", – кажу я собі, просиджуючи весь день у тіктоці 

Я колись таки засную команду перекладу тільки для того, щоб перекласти King's maker'a
          Але це буде явно не влітку, не в цю чортову спеку й не з цим болем в голові

Сумні (а, може, й ні) новини
          Я поки писатиму тільки в стіл
          Короткі оповідання викладатиму, все інше – ні.
          Так вийшло, що, відколи я почала викладати "Чужинців", я писала їх під внутрішнім примусом, і результат перестав подобатися мені самій
          Боюся, з будь-якою іншою писаниною все спрацює так само, тому рішення одне – у стіл
          Та й плани мої грандіозно розвалилися, так що я не в найкращому стані