Сервус, шановне панство. Я прийшла сюди ненадовго - власне, для того, аби повідомити, що йду.
Ваттпад був зі мною з далекого літа 2014-го, коли я, зловивши в магазині одягу wi-fi, написала й одразу опублікувала перший недорозділ моєї першої недокниги. Пам'ятаю, як раділа навіть десятьом переглядам : то була запорука того, що я комусь потрібна. Люди, котрі писали відгуки й лишали лайки, дали мені впевненість у тому, що моя творчість усе-таки недаремна.
І тепер я рухаюся далі. Мені шкода прощатися - схожим чином я почувалася, завершуючи чергову свою історію. На жаль, твір "Ді та Ваттпад" добіг кінця.
Якщо вам стане самотньо - мене завжди можна знайти у соцмережах. Лінки я лишила в описі профілю.
А ось вам мій телеграм-канал, де я тепер публікую вірші : t.me/fen_met
Спасибі за ці неповторні чотири роки.