Ellisdandelion

З випаленими очима й залізом в ключиці
          	жити далі потрібна вагома причина.
          	І вона говорить йому, дивлячись в застиглі очниці:
          	не хвилюйся – тепер я буду твоїми очима.
          	
          	Я завжди зможу дати якусь пораду.
          	Я оповідатиму, яка погода.
          	Я тебе надто люблю, щоби казати неправду.
          	Твоє небажання жити – просто погорда.
          	
          	А він відчуває, що в тілі його забагато металу,
          	А він знає, як чорно буде йому до кінця його віку.
          	А він чує голоси тих, хто виходить з вокзалу.
          	А він знаходить сльозу, торкнувши мертву повіку.
          	
          	І каже: тоді розкажи мені, чого я не бачу?
          	З чого зараз складається небо над нами? 
          	Скажи, як ти переконуватимеш мою душу незрячу?
          	Скажи, як домовлятимешся з моїми снами?
          	
          	Ти не бачиш, - говорить вона, - як нам бракує удачі,
          	як вперто протоптують стежку ранкові трамваї,
          	а ще не бачиш, як постаріли ті, кого ти бачив,
          	і як забувають про тих, кого вже немає.
          	
          	Я зможу, - говорить вона, - бути легкою, як видих,
          	бути як звір, що нікому не вчинить кривди.
          	Єдине, чого не зможу – 
          	зробити так, щоби ти забув про своїх загиблих,
          	щоби тобі не снились ті, хто ніколи не прийде.
          	
          	…І навіть якщо ця зима буде тривати роками,
          	навіть якщо світ болітиме кожним вдихом – 
          	будь його диханням і руками,
          	будь голосом його, будь його сміхом.
          	Маєш тепер бачити за тих, хто не бачить,
          	Маєш тепер любити за тих, хто не любить,
          	Цієї зими навіть дерева стоять, неначе
          	вони теж втомилися, вони теж, як люди.
          	Будь продовженням його збитих пальців,
          	будь закінченням його довгих речень.
          	Зимове небо над вами вранці
          	складається з доказів і заперечень.
          	
          	

A_rustleof_stars1000

@Ellisdandelion очень проникновенно. Хочу сказать, что у горя и боли нет религии, национальности, статуса. Жизнь-это наивысшая ценность. И никто не имеет права посягать на нее. Пишите так, как хорошо для вас и на том языке на котором говорит сердце. Ваши читатели примут ваше решение. А те, кто как я не знают украинский язык возможно смогут прочитать с помощью переводчика. ♥️♥️♥️
Reply

tyuioplmnb

Автор, я недавно читала одну из ваших работ, и она мне понравилась. Но, к сожалению, вы решили переделать ее на украинский, и теперь читать ее стало невозможно.  

user69449730

Может быть, автор и хорошо пишет, но ни фига не понимаю по - украински. Произведения не для русскоязычных, для  только определённого круга читателей. Жаль. 

Ellisdandelion

З випаленими очима й залізом в ключиці
          жити далі потрібна вагома причина.
          І вона говорить йому, дивлячись в застиглі очниці:
          не хвилюйся – тепер я буду твоїми очима.
          
          Я завжди зможу дати якусь пораду.
          Я оповідатиму, яка погода.
          Я тебе надто люблю, щоби казати неправду.
          Твоє небажання жити – просто погорда.
          
          А він відчуває, що в тілі його забагато металу,
          А він знає, як чорно буде йому до кінця його віку.
          А він чує голоси тих, хто виходить з вокзалу.
          А він знаходить сльозу, торкнувши мертву повіку.
          
          І каже: тоді розкажи мені, чого я не бачу?
          З чого зараз складається небо над нами? 
          Скажи, як ти переконуватимеш мою душу незрячу?
          Скажи, як домовлятимешся з моїми снами?
          
          Ти не бачиш, - говорить вона, - як нам бракує удачі,
          як вперто протоптують стежку ранкові трамваї,
          а ще не бачиш, як постаріли ті, кого ти бачив,
          і як забувають про тих, кого вже немає.
          
          Я зможу, - говорить вона, - бути легкою, як видих,
          бути як звір, що нікому не вчинить кривди.
          Єдине, чого не зможу – 
          зробити так, щоби ти забув про своїх загиблих,
          щоби тобі не снились ті, хто ніколи не прийде.
          
          …І навіть якщо ця зима буде тривати роками,
          навіть якщо світ болітиме кожним вдихом – 
          будь його диханням і руками,
          будь голосом його, будь його сміхом.
          Маєш тепер бачити за тих, хто не бачить,
          Маєш тепер любити за тих, хто не любить,
          Цієї зими навіть дерева стоять, неначе
          вони теж втомилися, вони теж, як люди.
          Будь продовженням його збитих пальців,
          будь закінченням його довгих речень.
          Зимове небо над вами вранці
          складається з доказів і заперечень.
          
          

A_rustleof_stars1000

@Ellisdandelion очень проникновенно. Хочу сказать, что у горя и боли нет религии, национальности, статуса. Жизнь-это наивысшая ценность. И никто не имеет права посягать на нее. Пишите так, как хорошо для вас и на том языке на котором говорит сердце. Ваши читатели примут ваше решение. А те, кто как я не знают украинский язык возможно смогут прочитать с помощью переводчика. ♥️♥️♥️
Reply

Ellisdandelion

Любі читачі ❄️Вітаю з Новим роком! Наснаги усім нам, ми молодці, ми вижили і йдемо далі.
          Бажаю "Все буде добре" для кожного і кожної з нас. Дякую, що ви є! Ви наш шлях у майбутнє, живіть, любіть, народжуйте дітей тільки так ми зможемо відстояти свій шанс на майбутнє.
          
          Я як людина у надскладних життєвих обставинах, мій дім в Луганській області більше ніколи не буде моїм. Не фізично, але морально це назавжди зпаплюжене місце, з отруєними людьми та повітрям.
          
          Я як авторка зіткнулася із дилемою, що я неможу руйнувати себе ворожею мовою і як наслідок продовжувати писати. Можливо ви б хотіли читати слеш українською? 
          
          Минулий рік приніс багато горя нам всім. Тільки в моїй родини чотири палких сердця більше ніколи не будуть битися, тому прошу Вас усіх триматися, бережіть себе та ваших близьких, підтримайте не час сваритися.
          Прийдешній рік готує нам багато випробувань, майте сили пройти їх усіх! 
          

Ellisdandelion

@user40872548  вже перекладаю, можете зайти та оцінити ❤️
Reply

Ellisdandelion

@Temptat1on  перекладаю історії, заходь
Reply

Temptat1on

@Ellisdandelion Я теж з нетерпінням чекаю на нові твори української 
Reply