HannaTrunova

Справи з "Нічним жором" кепські. Продираюся немов через хащі, хоча сам 17-й розділ має бути лайтовим. 
          	 
          	Кхм, мав би бути, поки нізвідкіль не виринула фраза, пов'язана з "Баладою про сяйливу троянду та кригу". Обожнюю процес письма за це: за неочікувані навіть для мене самої, як автора, слова чи події..)) 
          	
          	Вибачте, що так затягую... Не можу нічого обіцяти, коли вийде новий розділ. Дякую, що чекаєте❤️
          	
          	Маленький спойлер:
          	
          	Мимохіть Діана вп’ялася очима на Майкові вуста ― занадто близькі, занадто бажані, занадто…
          	
          	Вона зопалу охолодила себе: якщо дасть слабину уві сні, в реальності буде набагато тяжче боротися з почуттями.
          	
          	Невже «Балада про сяйливу троянду та кригу», яку вона прочитала перед сном, має САМЕ ТАКИЙ ― жахливий, несправедливий, пекельний ― сенс? Чи це просто ще один вибрик її підсвідомості?

HannaTrunova

@ Lexa_T_Kuro  Дякую за терпіння))) і що читаєш)) Надихаєш)))
Reply

Lexa_T_Kuro

@ HannaTrunova  Хай натхнення не підводить І скажу тобі особисто від себе - не переймайся, я вірна завжди читачка і буду чекати стільки, скільки треба Та й у мене ще попереду розділи є непрочитані ☀️ І балада в мене ще попереду як розумію) Тому не читаю спойлери у блогах чи у коментарях, щоб не зіпсувати собі  кайф 
Reply

HannaTrunova

Справи з "Нічним жором" кепські. Продираюся немов через хащі, хоча сам 17-й розділ має бути лайтовим. 
           
          Кхм, мав би бути, поки нізвідкіль не виринула фраза, пов'язана з "Баладою про сяйливу троянду та кригу". Обожнюю процес письма за це: за неочікувані навіть для мене самої, як автора, слова чи події..)) 
          
          Вибачте, що так затягую... Не можу нічого обіцяти, коли вийде новий розділ. Дякую, що чекаєте❤️
          
          Маленький спойлер:
          
          Мимохіть Діана вп’ялася очима на Майкові вуста ― занадто близькі, занадто бажані, занадто…
          
          Вона зопалу охолодила себе: якщо дасть слабину уві сні, в реальності буде набагато тяжче боротися з почуттями.
          
          Невже «Балада про сяйливу троянду та кригу», яку вона прочитала перед сном, має САМЕ ТАКИЙ ― жахливий, несправедливий, пекельний ― сенс? Чи це просто ще один вибрик її підсвідомості?

HannaTrunova

@ Lexa_T_Kuro  Дякую за терпіння))) і що читаєш)) Надихаєш)))
Reply

Lexa_T_Kuro

@ HannaTrunova  Хай натхнення не підводить І скажу тобі особисто від себе - не переймайся, я вірна завжди читачка і буду чекати стільки, скільки треба Та й у мене ще попереду розділи є непрочитані ☀️ І балада в мене ще попереду як розумію) Тому не читаю спойлери у блогах чи у коментарях, щоб не зіпсувати собі  кайф 
Reply

HannaTrunova

Коли я пишу розділ, можу годинами сидіти над однією думкою, а на наступний день взяти і все видалити! Це одна з причин, чому я не викладаю шматками розділ, поки не відчую, що він завершений та цілісний. ТАКИЙ ЯК ТРЕБА.
          
          Ось, наприклад, вирізана сцена з останнього розділу, 15-го. Вирізала, бо воно мені здалося дитячим та наївним, а милоти там вистачає і без цього:
          
          Чи згадати. – Він промовисто посміхнувся, явно натякаючи на нещодавню розмову.
          – Знаєш, а я вже дещо згадала, – хитро мовила Діана, із викликом спостерігаючи за Майка. Їй хотілося перевірити один здогад.
          Обличчя Майка напружилося, брови зійшлися до купи, а очі метнулися на її губи. От халепа. Невже правда?
          – Що саме? – натягнуто озвався він, дивлячись їй у вічі. Діана відчула, що починає танути, немов морозиво. 
          – Що ти мене дратуєш. – Вона відвернулася. 
          І як з ним тепер бути, коли один його погляд, голос, ба більше, доторк викликає цілу палітру емоцій? Якби ж це були негативні емоції…
          
          А ви вирізаєте безжально написане?

HannaTrunova

@ EvaKuzina  так, на жаль...)) чи на щастя))
Reply

eva_write_or_read

Я нещодавно почала писати щось на зразок детектива з нотками підліткової романтики… написала розділ і розумію що половина там не треба взагалі і доведеться видаляти… сумно, але я знаю, що це потрібно. Та й це звична практика—видаляти текст який так складно писався… 
Reply

HannaTrunova

Дякую всім, хто читає мою книгу "Пори року. Зникнення Зими". Хто тисне на зірочки, хто пише коментарі. Це дуже цінно! 
          
          Пам'ятайте, навіть "найменший" коментар у вигляді смайла — і в автора будуть щастя повні штани
          
          Окрема подяка: 
          
          EvaKuzina — дякую, що ти десь надибала мою історію і з таким захватом відгукуєшся кожного разу, як тільки я викладаю новий розділ ❤️ Діанці десь пательню за твоєю порадою я віднайду.))
          
          Eva Lukyanova — ти моя підтримка ❤️ Без тебе я б уже точно здалася. 
          
          Lexa_T_Kuro — ти сонечко❤️ Від твоїх коментарів заряджаюся й хочеться писати ще й ще.
          
          Максиміліан Степовий — дякую безмежне за щирі відгуки. Вони завжди гріють авторське серце ❤️
          
          
          P.s. Здається, якось так і будуть виглядати подяки, коли я допишу свою книгу)
          
          Буду й далі створювати казку в реальному світі ✨️ 
          Як завжди, Музи не чекаю, а стараюсь бути нею✨️

HannaTrunova

@ EvaKuzina  Дякую))) І за те, що рекомендуєш теж Звісно, Шакл із "Часодіїв" і мій Шакл схожі типажем. Обоє мерзоти. Але вони й різні. Бо Шакл із Часодіїв виконував всілякі мерзенні доручення. А мій сам дає такі вказівки...) Якщо чесно, я хотіла йому якесь інше ім'я вибрати. Але не змогла вигадати. Треба щось таке шипляче, типу шакал. Якщо щось прийде на думку, то ділися..))) 
Reply

eva_write_or_read

Дякую, що згадала і про мене) Я дуже рада, що знайшла нарешті свою улюблену книжку! Дійсно для мене Пори року стали найулюбленішою історією, я вже це казала мабуть разів сто і далі буду казати. Я ще ж і двох своїх подруг підсадила)) 
            УРА В ДІАНКИ БУДЕ СКОВОРІДКА!!! 
            Вкотре бажаю удачі, терпіння й натхнення!)
            О згадала, от таке питання: а Суддя-Зимній Шакл, не на честь отого Шакла з Часодіїв названий?.. Бо як на мене вони трохи схожі…
Reply

HannaTrunova

У 13-му розділу "Пір року. Зникнення Зими" піднімається питання важливого вибору. ГГ Майк вибраний від самого народження на роль охоронця принцеси. Але чи це справжня мета охоронців - оберігати принцесу?
          
          Цитую.
          
          ✍️
          – Чому саме Зимні обираються на роль охоронців Єдиних?
          Якби він не читав Щоденники Зимніх-охоронців, то відповів би щось на кшталт: Зимні мають крижане серце, через це вони ідеальна машина для звірств.
          
          ✍️
          Ці Щоденники були написані ніби за одним і тим самим сценарієм, ніби по шаблону. Невинний флірт із Єдиними, посмішки, поцілунки. І все для того, щоб в результаті захопити їхнє серце в полон, а потім жахливо взяти і розтоптати!
          
           ✍️
          – Зимні стають охоронцями для того щоб закувати сонце у кригу.
          ...
          – Зимні правлять двадцять років, а потім стають охоронцями Єдиних. Насправді охоронці нікого не охороняють. Це влада. Цілковитий контроль над Єдиною – усіма способами.
           
          ✍️
          «Лід у моєму серці потроху танув. Але чи можливо сонце закувати у кризі?»
          
          Вся заковика в тому, що лід у серці тільки починав танути, але ніколи не танув повністю, а сонце було заковане у кригу завжди. Завжди!
          
          Тотальний контроль над серцем Єдиної, її почуттями, думками, рішеннями, ба більше, тілом. 
          
          ✍️
          – Жодних вибачень. Мені потрібно було саме це, – Майк витирав тканиною залишки крові. Рана вже безслідно зникла.
          – Тобі зараз непросто. Ти на порозі важливого вибору.
          – У мене немає вибору, – відрубав Майк, відчуваючи, як лють знову починає розпалюватися, і нудотне відчуття підступає до самого горла.
          – Вибір є завжди, – відчеканив Костянтин і повністю розвернувся до нього. – Я не твій батько, Майку, і ніколи ним не стану. Але я впевнений так само, як у цьому був впевнений твій батько: ти зробиш правильний вибір.
          Майк опустив погляд. Він уже давним-давно зробив свій вибір.
          
          ✍️
          Який вибір зробив Майк? Кувати сонце у кригу чи не кувати? 
          
          Насправді відповідь уже була давним-давно прописана. У іншому блозі пробіжимося по цитатах, а ви діліться думками в коментарях)
          

HannaTrunova

У 13 розділі "Пір року. Зникнення Зими", якого я ще не почала писати (спершу відпочивала після написання "приквелу", а потім знову... захворіла. Трясця. Кожного місяця хворію чимось схожим на недокорону. Це вже підбішує!)... Так от, у 13 розділі прозвучить дуже важливе питання: "Чому саме Зимні вибираються на роль охоронців". Так, трішки відкриється сутність Зимніх. 
          
          Їх завдання в ролі охоронців полягає не тільки в охороні принцеси-Єдиної від примарної небезпеки!
          
          Ключ до розуміння у цій фразі:
          
          "Лід у моєму серці потроху танув.
          Але чи можливо сонце закувати у кризі?"
          
          Як ви гадаєте, що означає ця фраза?

HannaTrunova

@ EvaKuzina  в інстаграмі я, до речі, більше викладаю письменницького) 
            Нік: 1. annapro_knygy 2. hannatru_writer
Reply

HannaTrunova

@ EvaKuzina  аа)) добре)) щось буде)) там ще я озвучила оповідання "Апельсинчик та його сонце") 
Reply

eva_write_or_read

@HannaTrunova дякую Хм взагалі без різниці яку, може просто якісь спільні моменти Майка і Діани. Просто ті уривки, що в ютуб шортс є я скоро на памʼять завчу, так часто перечитую
Reply

HannaTrunova

✍️Ось я написала оповідання "Пори року. Апельсинчик та його сонце". 
          
          ✨Це історія одного дня Майка, головного персонажа книги "Пори року. Зникнення Зими". Тут йому шість років, і тут він щасливий. Ну, майже..))) 
          
          ✨Коли я думала, про що могла би написати коротку історію, мені яскравим феєрверком прийшла в голову саме ця ідея: останній день, коли Майк бачив Діану. Тут буде багато милих моментів, а також моментів, які пробиратимуть до мурах. 
          
          ✨Також ця маленька історія дала мені важливу відповідь для другої книги циклу. Тому я рада, що тиждень витратила на написання цього оповідання.)
          
          ✨Якщо ви знайомі з книгою "Пори року. Зникнення Зими", то зловите "флешбечні" моменти, ще більше зрозумієте, чому Майк вчиняв саме так, а не інакше, і, можливо, пустите сльозинку в фіналі, бо я, зізнаюсь, ревіла, і сильно.
          
          ✨Коротше, приємного читання! 

HannaTrunova

✍️ Ну що ж, 12 розділ "Фотографія і мерзенні гудзики" викладений!
          ✍️ Цей розділ - і мука, і насолода для мене. Спершу я хотіла зробити його об'ємним, щоб відразу перейти до Любомира, персонажа, про якого всі говорять, але ми, читачі, ще толком із ним не знайомі. Але я так спішила, що могла забути про важливі деталі:
          ✨Пристрасть.
          ✨Ніжність.
          ✨Зізнання.
          ✍️ А це, знаєте, дуже важливі деталі. Як буде сказано в наступному розділі: чим більше довіри - тим болячіше падати.
          ✍️ Отже, 12-й розділ спершу виходив на 2000 слова, але я так захопилася описуванням пропущеного, що вийшло на майже 4000 слова (25 000 з копійками символів).
          Як завжди, коротше.
          
          Фрагментик:
          – Не зміг втриматися… – прохрипів Майк і повернувся до ґудзиків. Діана ошпарила його злим поглядом. – Та розслабся ти! Чого я там не бачив? Хоча де ще я зможу помилуватися такою красивою спинкою?
          
          Приємного спекотного читання 

HannaTrunova

✨️Я від самого початку вирішила, що в моїй книзі не буде "токсік" стосунків. На початку історії, звісно, могло так здатися. Головний персонаж, Майк, має запальний темперамент і в нього дуже непростий характер, а також складна особиста історія. Діана, головна героїня, теж із вогнем. Особливо, коли опиняється поруч із Майком. У неї всі гальма зникають. Тому стосунки цих двох "на ножах", але ж на яких ножах! 
          
          ✨️Хоча Майк і сказав у 3 розділі: "Я тебе ненавиджу, Діано". (До слову, у нього були причини сказати ці слова). Але чи це правда? Чи не шкодує він про сказане? Бо ставиться до Діани він з ніжністю та турботою. У нього і думки не має зробити їй боляче. Вона йому дорога (8-й розділ). 
          
          ✨️Діана ж, більше дізнавшись про Майка, теж бажає зробити все можливе, щоб не зашкодити йому (10-й розділ). 
          
          ✨️За словами найвірнішого читача, Єви Лук'янової, на момент 11 розділу ці двоє дуже близькі, як сім'я.
          
          Сім'я!
          
          ✨️І це точне попадання в ціль. 
          
          ✨️Їхні стосунки будуть будуватися на довірі✨️
          Без "токсік"‍♀️

HannaTrunova

Навіть не уявляла, що я можу писати ТАК. Можливо, вам знайоме таке почуття, коли усвідомлюєш, що персонаж повинен сказати саме ці слова, але вам, як автору, доводиться себе ламати, щоб прописати ці слова. Так от, по ходу, я себе ламатиму частенько)))
          
          Приклад:
          
          "його вісімки з твоїм язиком так тебе одурманили, що ти й минуле забула".

HannaTrunova

Раптом ви хочете спілкуватися зі мною на інших платформах:
          Інстаграм: @annapro_knygy та @hannatru_writer
          Можна відслідковувати, чи я пишу щось чи байдики б'ю☺️
          Ютюб: AnnaPro_Книги 
          Так-так, я Ютюб-блогер, розповідаю вам душно про книги☺️