Iloko_MaRsElin

І так, день почався максимально заряджено, я швидко війшов в його русло. Поїсти не встиг, лише яблуко, йшов на пару з метою поїсти інтелектуально, тепер розболілась голова, допишу ці рядки піду на спорт площадку поки не закрили її з приводу коронавірусу, та вчить пари.

Туман, моє майбутнє суцільний туман, всі знають що мені робити, весь час я винен, а своїх помилок навіть не помічають. Я не люблю комусь говорити про помилки а роблю висновки про те що я міг зробити і не зробив, но в будь яких випадках: "Я повинен", мене переслідує. Якщо у вас теж так, то тримайтесь.

Дощить, але навіть і така погода потрібна

Готував за сьогодні так багато страв, що навіть кабачки які я ненавиджу, зміг зробити такими щоб міг їсти, а все через часниковий соус. Но не в цьому суть, день пройшов в заботах, тому я радий.

Так сонячно і тепло, що кожний раз бачу як люди вибираються на річку а я ні. Но обіцяю по при будь який завал планами чи проблемами, знайду час і також вірвусь позасмагать.

Жодним зустрічам не здивуюсь. В різних місцяхя можу зустріти тих людей, яких я вважав що безвісті пропали. Й так само розминутись з тими людьми, яких бачу кожен день, бо просто задумався.

Нарешті літо наступило в мене в голові. Я вдягнув за довгий час майку вдома, навіть так виходжу в місто, давненько такого не було, і рідко таке побачиш.

Недавно бачив одну уютну кафешку. Чоловіку там стало погано і нас викликали як швидку. Офіціантка не тільки обслужила всіх, але до нашого приїзду спакувала їжу чоловіка, надала першу допомогу, а ми вже кваліфіковану, розпустила лбдей на вулицю. Тепер хочу колись там покушать.

Випала можливість, трішки порятувати своє здоровя, а не інших людей. І тепер я їду до дому на деньок.

Багато роблю косяків по життю. Але це додає мужності, навіть беручи прості маніпуляції, я вдосконалився так, що майже як самурай відчуває катану як продовження своєї руки, так і я відчуваю голку шприца, начебто це і є моя рука, це і є мій інструмент. Отака метафора, прогресуй!