Еллі

1 червня чекаємо на мій перший досвід у написанні неподілених на частини історій! 
          Вже о 00:00...

— Джинні. — Тихий голос Чоніна вирвав Хьонджина з думок. Він відвів погляд від фотографії та, трохи зіщулившись через яскраве сонце, подивився на хлопця. Той не відривався від книги, так само сидячи у кріслі: — Я, здається, вже знайшов нову роботу. Не хотів тобі казати раніше часу, аби не наврочити. — Він усміхнувся, опустивши книгу, та розвернувся до Джина. — Завтра я на нараду, і дуже сподіваюсь, що моя кандидатура їм підійде. 
          
          — Це добре, Йена. — У відповідь підняв кутики губ Хьонджин. — Ти переживаєш? 
          
          — Можливо, зовсім трохи. Не через твоїх батьків, не подумай. — Хьонджин відклав пензлик на мольберт і сперся на нього. 
          
          — Чанбін владнав з ними усі питання і підчистив документи. Не думаю, що виникнуть проблеми. Ти не фігуруєш у жодному з записів, тож, de jure, ти не був моїм лікарем. Усе добре, Йена. Ти зможеш. — Хьонджину подобалось спостерігати, як його лисенятко розпливається у широкій усмішці та щось каже, не помічаючи, як яскраво горить його волосся на сонці. 
          
          — Що ти там малюєш? — Зацікавлено хлопець встав зі свого місця, порушивши гарний кадр. 
          
          — Тебе. — Відповів Хьонджин, відійшовши від мольберту, аби дати місця Чоніну. 
          
          — Знову? — Він ледь не засміявся, вже навіть не здивувавшись. 
          
          — Чом би й ні. Ти гарний. Сідай назад, я не домалював. — Доторкнувшись до плеча Чоніна, Хьонджин м'яко штовхнув його назад до крісла. Йен засміявся, але слухняно впав назад на сонячне місце, перевіривши, чи правильно сидить. Хьонджин кивнув йому, заспокоївши, та знов потягнувся за пензликом, який встиг вже висохнути. Він потягнувся було до стаканчику з водою, але погляд знов впав на його лікаря. Той так і дивився на нього, схвально усміхаючись. Хьонджин не сміливо, але вдячно кивнув у відповідь безмовному портрету, і відвернувся. 
          
          
          
          починаємо практикувати спойлери, але це кінцівка фанфіку, я рандомно захотіла написати, ще навіть початку нема

Соооооууу, гайс енд гейс, я нарешті дописала приблизний сирий план мого млм-психіатрія фанфіку!!
          По-перше, у вас буде дві адаптації - au адаптація по Stray Kids (Хьонміни/Хьоніни), і друга оріджинал адаптація з українськими іменами. Є ідея зробити, звісно, американ адаптацію, але це не на першому плані. Арт супровід до фандомної адаптації буде здійснюватися моєю старшою сестрою, яка і підсадила мене на цю групу. Арт супроводу оріджинал буде фінансуватися Пінтерестом.
          
          Я виставляю усі глави одночасно на усіх платформах, але у моєму тгк є більше шансів побачити це раніше! Просто знайдіть "Еллі пише|тгк vers"❤️

Вчора був рік, як я випустила НМК... я так забігалась, що забула, а зараз... мене криє, рєбят...

Розкажіть, бумласка, шо б хотілось бачити в моєму новому майбутньому млм фанфіку про заборонене кохання між проблемним підлітком і психотерапевтом (ну а шо, вчителька була, поїхали по лікарям)
          
          Який вайб хочете, яких героїв, сюжетку? 

збираюсь переписати гаррі поттера з аушкою All Alive, бо ну не можу я згадувати, наскільки жорстокою була Джоан Роулінг... Писатиму, на жаль, не українською. 
          Ця робота буде лише для мене, бо 8-річна я не пробачила своїй книзі загибель Сіріуса та розірвала її на шматки, а цьогорічна я жалкую про це.

Чи треба показати, як виглядають головні герої фанфіку? А то я тільки зараз поняла, кого уявляла на місці Лєри...