крисічка валер'яна

короче удалилась моя колекція картінок під глави. не знаю як жити далі

пишу як ранєна улітка

стафте лукаси пешите каменти

Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
          Я в серці маю те, що не вмирає.
          І як матан не доконає
          напишу розділ

автор їде у відпустку туди, де нема інтернету, асфальтованих доріг і надії

дуже приємно бачити повідомлення, як твою історію додають в рідінг лист. дякую!

люблю злодія власного ж твору! і шо ви мені зробите, я в іншому місті

перше правило автора, який не придумав кінець, – тянуть, пока не придумаєш.

ну що ж, товариші... після зно з історії я в депресії
          щоб не бути голослівною
                                                          на вас чекає СКЛО

ітак, зно мова позаду. є вірогідність, що грамотність відразу впаде до рівня третього класу..