MaxVi99

Всім привіт! Ну що ж, сьогодні останній день, коли я публікую фінальний розділ до книги "Таємниці дому пані Дорсет". Аж не віриться, що книга завершена повністю і її фінал буде не менш таємничим, ніж початок. За час моєї серйозної письменницької кар'єри я маю на руках поки дві закінчені книги. Попереду ще надто багато праці і кожну ідею варто довести до кінця, щоб я міг цілком впевнено показувати на будь-яку книгу і говорити, що це завершений проект. 
          	
          	Фінальний розділ книги розкриє всі головні таємниці, що лишалися до цього за вуаллю незрозумілих речей та пояснить значення і будинку пані Дорсет, і образу Корі Флойда, і поведінку самої Фелісії, яка за всю книгу, подібно до хамелеону, змінювалася тричі. Дехто може порівняти історію Сесілії із історією Фелісії й знову помітити схожі риси в їхній поведінці, хоч фінал книги залишає багато питань і є доволі відкритим для майбутніх здогадок. 
          	
          	Що стосується конкретно сюжету "Таємниці дому пані Дорсет", то скажу, що це цілком закінчена історія від початку до кінця. Тобто, більшість героїв цієї книги більше не повернуться в інших історіях. Але це не означає, що продовження в світі містики та жахів може зовсім не бути. Докладніше про майбутні плани та подальшу долю всесвіту жахів я розповім в іншому блозі. 
          	
          	 Крім того, я не єдиний автор, хто вирішив додати до сюжету багато символізму, загадкових речей та використати образ моторошного будинку, як позначення людських страхів, сумнівів та гріховності. Є одна така золота голова, котра досягла вражаючих успіхів у розкритті образу будинку, як обмеженого простору, в якому проходить таємнича історія хлопця та дівчини. І ця історія заснована на реальних подіях. Кому цікава тематика ілюзорних будинків через сферу людської психології, то рекомендую до прочитання книгу Ханни Трунової "Мережа. Дім", де якраз образ будинку розвивався у схожій течії, як це відбувалося в моєму роману.
          	

MaxVi99

Всім привіт! Ну що ж, сьогодні останній день, коли я публікую фінальний розділ до книги "Таємниці дому пані Дорсет". Аж не віриться, що книга завершена повністю і її фінал буде не менш таємничим, ніж початок. За час моєї серйозної письменницької кар'єри я маю на руках поки дві закінчені книги. Попереду ще надто багато праці і кожну ідею варто довести до кінця, щоб я міг цілком впевнено показувати на будь-яку книгу і говорити, що це завершений проект. 
          
          Фінальний розділ книги розкриє всі головні таємниці, що лишалися до цього за вуаллю незрозумілих речей та пояснить значення і будинку пані Дорсет, і образу Корі Флойда, і поведінку самої Фелісії, яка за всю книгу, подібно до хамелеону, змінювалася тричі. Дехто може порівняти історію Сесілії із історією Фелісії й знову помітити схожі риси в їхній поведінці, хоч фінал книги залишає багато питань і є доволі відкритим для майбутніх здогадок. 
          
          Що стосується конкретно сюжету "Таємниці дому пані Дорсет", то скажу, що це цілком закінчена історія від початку до кінця. Тобто, більшість героїв цієї книги більше не повернуться в інших історіях. Але це не означає, що продовження в світі містики та жахів може зовсім не бути. Докладніше про майбутні плани та подальшу долю всесвіту жахів я розповім в іншому блозі. 
          
           Крім того, я не єдиний автор, хто вирішив додати до сюжету багато символізму, загадкових речей та використати образ моторошного будинку, як позначення людських страхів, сумнівів та гріховності. Є одна така золота голова, котра досягла вражаючих успіхів у розкритті образу будинку, як обмеженого простору, в якому проходить таємнича історія хлопця та дівчини. І ця історія заснована на реальних подіях. Кому цікава тематика ілюзорних будинків через сферу людської психології, то рекомендую до прочитання книгу Ханни Трунової "Мережа. Дім", де якраз образ будинку розвивався у схожій течії, як це відбувалося в моєму роману.
          

MaxVi99

Всім привіт! Поступово, книга "Таємниці дому пані Дорсет" підходить до свого кінця. Аж не віриться, що важкий шлях написання величезної книги вже позаду і тепер про нього можна згадувати з гордістю, бо кожне моє зусилля вартувало того, адже твір вийшов, на диво, глибоким та дуже болючим. 
          
          В передостанньому розділі ми нарешті побачимо завершення сюжетних ліній Джефрі та Сесілії Дорсет. І я скажу вам так, що після цієї глави заплаче, навіть, й скеля. Коли я описував один момент там, то ледве плакати не хотілося. Дійшовши до цього розділу кожен з читачів зможе сам для себе встановити особисте ставлення до Сесілії Дорсет та її вчинків. Коли я розкривав їй образ, то сам мав двояке враження від неї. З одного боку, Сесілію ненавидиш і вважаєш, що вона по справедливості за все отримала. З іншого ж, коли знайомишся глибше з її історією, людьми, що оточували жінку в дитинстві чи просто в житті, слідкуєш за її словами і вона викликає співчуття. Так, Сесілії немає прощення і її варто засуджувати, але й стан жінки та нелегке життя її варто теж брати до уваги. 
          
          Також, в новому розділі я описав ще одне неймовірне символічне місце. Вважайте, що це щось із грецької міфології, перетворене у сучасний вигляд. Цікаво, чи всі одразу збагнуть символізм цього місця? Обожнюю такі заувальовані образи та деталі, адже в цьому я досягаю все більшої та більшої майстерності і, як кажуть німці, Ich  habe viel Spaß wenn ich mache es in meiner Literatur.
          А тим, хто тільки вперше чує про книгу "Таємниці дому пані Дорсет", рекомендую починати знайомство з історією від самого початку і на вас чекають довгі вечори старанного читання
          
          
           

MaxVi99

Всім привіт! На цей раз до книги "Таємниці дому пані Дорсет" вийшов грандіозний розділ, через який мені довелося його розділяти на дві частини. Так, так, існують такі автори, які перевищують ліміт дозволених символів на платформі і це постійно я Насправді, я дуже не люблю розділяти одну главу на окремі частини, але завдяки логічному написанню по сценам, розриви майже не помітні і не кидаються в очі. 
          
          Сама книга вже пекельною стала, адже має за 1000 сторінок, я вперше помічаю, як виглядає моя творчість, коли я її доводжу до кінця. Про що піде мова в новому розділі? По-перше, ми повертаємося до сюжетної лінії Фелісії, якої давненько не було в книзі, адже там йшов величезний розрив поміж лініями інших героїв. Новий розділ став дуже філософським та сповненим символізму. В ньому ми побачимо, як сумніви героїні, її страхи, образи, помилки та інші речі втіляться у темній жахливій реальності. За деталями в цій главі криється багато цікавих речей і дехто з героїв спробує Фелісії та читачам натякнути на те, що насправді тут відбувається. 
          
          Загалом, межа поміж реальним домом пані Дорсет та ілюзорним будинком, що постійно з'являється перед Фелісією неймовірно тонка і ми самі втрачаємо цю ниточку, разом із героїнею поринаючи у світ її душевних та психологічних травм, які довелося їй пережити в дитинстві. Той, хто читав уважно книгу, може порівняти пригоди Фелісії на початку історії з тими подіями, що відбуваються наприкінці книги. І ви побачите моральне зростання героїні, її зміцнення в ментальному плані, бажання кинути виклик тому, що так гнітить її зсередини. А ця боротьба героїні буде відбуватися впродовж всього розділу, приймаючи химерні форми, але роблячи її сильнішою, в той час, як страхи слабшають. 
          
          

MaxVi99

Всім привіт! Радий знову презентувати новий розділ до книги "Таємниці дому пані Дорсет" в якому я відобразив цілий спектр різноманітних емоцій. Неоднозначний образ пані Дорсет викликає у нас і співчуття, і гнів за її жорстокі вчинки, але ми бачимо, що жінка, в першу чергу, намагається переконати саму себе в тому, що вона все робить правильно та виправляє жахливу помилку свого минулого. До того ж, в декількох розділах вже з'являлася родина Кастелорів, у якої дуже складні стосунки із Сесілією. З одного боку їх теж шкода, враховуючи те, що станеться в новому розділі, але ті, хто читав уважно п'ятий та восьмий розділи, можуть вже подумати над вчинками обох Кастелорів, їхніми словами й самим для себе вирішити чи правильно вони ставилися до Сесілії. 
          
          А ще новий розділ яскраво дає зрозуміти, чому я не працюю з нейромережами саме при написанні книг))) Бо там далі буде надто жорстокий момент, а боти засуджують такі сцени і не бажають їх генерувати Ось чому людський фактор ще досі актуальний і хорошу книгу можна написати, тільки приклавши до її написання купу власних зусиль і витративши на це купу часу. Також, сталося так, що саме цей розділ в мене асоціюється з певним часом, коли я вже передчував, що сильні постріли знесуть нам світло та зв'язок назавжди і квапився дописати цей розділ, хоч мені багато хто радив відпочити. Якби відпочив, то я забув тоді всі сюжетні повороти, які хотів вказати у книзі, тому змусив себе три ночі підряд сидіти над написанням книг. Пишеш собі, а над дахом будинку снаряди свистять. Скажу, що кожен такий свист збиває з думки і буває так, що декілька разів одне й те ж саме думаєш перед тим, як написати. Це було складно, але я зміг закінчити книгу до настання правдивого пекла. Чого вже не скажеш про нову книгу, яку я готую, бо в ній пролог та перший розділ мені довелося писати від руки без світла та інтернету, бо моїм інтернетом була моя голова
          
          

MaxVi99

Всім привіт! З кожним новим розділом книга "Таємниці дому пані Дорсет" стає все дедалі більшою за обсягом своїх сторінок, сягаючи неймовірних величин. Ніколи не думав, що буду мати достатньо терпіння для реалізації такого масштабного роману і цей процес затягнувся на довгі роки, перед тим, як вдалося досягти результату. 
          
          В новому розділі відбувається одразу багато подій. Зокрема, я використав діалоговий формат на початку, ніби втіливши питання читачів у тих запитаннях, які ставила Джефрі Жізель, намагаючись разом із ним скласти повну картину всіх подій у Рейвенхарті. Жізель, навіть, трішки розкритикувала Джефрі за хаос у заплутаній хронології, що знову ж таки було приємним натяком на мене та мою аудиторію))) 
          
          Також, в новому розділі буде розказана трагічна історія дружби дівчини та ворона, а, також, ми порівняємо Кассандру Дорсет та Примуллу Блез, щоб зрозуміти подібні риси цих героїнь та відмінності між ними. На вас знову чекає багато моторошних та загадкових історій всередині цього похмурого світу жахів
          А тих, хто ще не знайомий з цим величеньким романом, рекомендую спокійно, неквапливо та поступово читати його від початку;)
          

MaxVi99

Всім привіт! Сьогодні я презентую новий розділ книги "Таємниці пані Дорсет". Чим далі ми рухаємося по сюжету, тим глави стають болючими та емоційними. Я досі пам'ятаю, як важко мені далися написання цієї глави, де я повинен був описувати тяжке горе Сесілії Дорсет, її внутрішній розлад, який відбувався всередині душі жінки і як ця пітьма поступово пожирала все світле, хороше та людяне в цій жінці. І саме в цьому сильне те, що ми співчуваємо їй, виправдовуємо дії Сесілії й шукаємо для неї шляхи можливого порятунку. В  розділі найбільше всього зібрано похмурої атмосфери, відчуття самотності й втрати, злості й смутку, бажання виправити все і тому подібного. 
          
          Такі образи, як Сесілія Дорсет, мені добре відомі і я мав досвід їх створення. Це і Марія Ґрінн з книги про "Темного Месника", і Мері О'хара з більшості книг про Аквілон, Ліз Хенріксон з "Мисливців на демонів" і тому подібні образи героїнь, котрі є неоднозначними через свою позицію, можуть змінюватися в залежності від обставин і привертають увагу тим, що ми їм співчуваємо та ненавидимо одночасно. 
          
          
          

MaxVi99

Всім привіт! На цей раз ми дійшли вже до дев'ятого розділу книги "Таємниці пані Дорсет", який для мене був самим найстрашнішим при написанні. Буває й так, що сам вигадуєш атмосферні й моторошні речі, а потім їх боїшся, звертаючи ще увагу на те, що я писав цей розділ багато ночей))) Пам'ятаю, що коли я тільки створював перші нариси цього розділу, то ті, з ким я обговорював концепцію історію, мені весь час говорили: "А що ж це ти ввів лінію родини Блез, а потім про неї зовсім забув? Можливо, вона була зайвою і ти дарма її туди додав?". Насправді, я пам'ятав про цю лінію і сам хвилювався, щоб її не згубити. Новий розділ вийшов дуже насиченим на події, але більшою частиною ми поблукаємо тепер по будинку Блезів, а не Дорсетів для різноманіття. І тут справді буде надто багато страшних та болючих моментів. 
          
          Крім того, 4 та 9 розділи змусили мене особисто почати негативно ставитися до Фелісії, але цікаво як до неї поставляться й читачі, бо з цією дівчинкою не все так однозначно. Коли я читав чорнову версію книги, то Фелісія багатьом якраз не подобалася і я її тоді захищав, пояснюючи проблемою ситуації, в якій опинилася сама дівчинка. Але й виправдання повного їй теж немає. 
          
          

MaxVi99

Всім привіт! Сьогодні вийшов новий розділ книги "Таємниці дому пані Дорсет" і в ньому ми знову повернемося до лінії самої загадкової Сесілії Дорсет, адже там спинилися події на самій напруженій та смутній ноті. Спойлерити не буду, бо не всі ще читали книгу повністю Скажу тільки, що образ Сесілії продовжить поступово розкриватися і саме важливе питання "Що з нею відбулося та чому ця жінка так вчиняє" буде вимальовуватися все чіткіше. Також, наприкінці цієї глави з'явиться новий, доволі харизматичний герой, чиї філософські діалоги про життя мені найбільше всього сподобалося писати. Скажу, що досвід створення саме такого героя в мене вже був, щось подібне я мав у книзі "Мисливці на демонів", хоч там інший зовсім герой був. 
          
          Мені все більше подобається створювати неоднозначних героїв, які не хороші та погані, а десь на середині розташовуються і у їхніх вчинків завжди є якась серйозна мотивація, зумовлена подіями в житті або й конкретним світоглядом такого героя. 
          
          Запрошую всіх до читання нового розділу книги "Таємниці дому пані Дорсет"
          
          

MaxVi99

Всім привіт! На цей раз ми вирушимо вже у новий часовий проміжок, який відбувається після жахливих подій, описаних  на початку книги. В новому розділі ми дізнаємося про те, як жила Фелісія всі ці роки, чи все у неї було добре та які страхи весь час переслідували її в житті. Тематика розділу мені нагадує чисто звичайний день, коли людина невдало прокинулася і все в неї пішло шкереберть))) На героїню буде чекати багато ностальгії та колишніх спогадів, але чи наважиться вона зустрітися знову зі своїм темним минулим? Про все це дізнаємося у новому розділі книги "Таємниці дому пані Дорсет" Також, в деяких місцях розділ вийшов дуже мотиваційним, а ще й феміністичним Насправді випадково такі ідеї формувалися, адже я давав повну волю фантазії, щоб писалося все само, плинно слідуючи за думкою. Що робити, адже жіночі образи я страшно обожнюю
          

MaxVi99

Всім привіт! Нарешті, вийшло чергове продовження моєї книги "Таємниці дому пані Дорсет". В новому розділі ми знову повертаємося до розслідування справи ритуальних вбивств у місті Рейвенхарт і на цей раз зосередимо свою увагу на різноманітних окультних символах, які мають глибше значення, ніж здається на перший погляд. Також, в цьому розділі сильно відчувається моє захоплення історією, адже я багато елементів вплітав там для розкриття таємничого минулого містичного міста воронів. Ще багато будуть розкриватися образи Джефрі, який так сильно всім подобається, та нової героїні, з якою хтось вже знайомий, а хтось ще ні Навіть, дещо романтичне теж тут почне простежуватися, це я пішов назустріч всім тим, хто полюбляє мені задавати популярне питання "А де ж тут кохання?"))) Його не буде, бо книга не про романтику, але щось емоційне й хвилююче, синергію поміж Джефрі та новою героїнею я покажу точно. 
          
          А ще саме головною буде відповідь на питання - що зробить Джефрі при особистій зустрічі з тією персоною, яка щось приховує від нього? І чи вийде він живим після цього побачення? Про все це ви довідаєтеся з нового розділу книги "Таємниці дому пані Дорсет"