Вчора я нарешті закінчила писати «Лікуй невиліковне». Рівно рік, як я працюю над цією роботою та вона все ще вимагає багато редагування. І все ж, це справді кінець, мене переповнюють емоції, справді. Було важко і потребувало неабияких зусиль: занурюватися в кожного персонажа, писати від їх осіб, відчувати весь спектр емоцій (що по більший частині негативний, до речі)), але я впоралась. Це моя перша повноцінна робота, тому я щиро вітаю саму себе з таким святом і досвідом. Також, я не залишу Вас без епілогу, тому найближчим часом варто очікувати!
Що ж, наостанок хочу побажати приємного прочитання. І попри всі мінуси, сподіваюсь, що Ви знайдете плюси в цій роботі, бо вона написана від душі для інших душ.