Mia_Jones

Привет
          Я автор на Wattpad, сейчас пишу одну историю и решила немного выйти из тени.
          Текст довольно объемный и атмосферный, поэтому если такое тебе близко, буду рада видеть тебя среди читателей❤️
          
          https://www.wattpad.com/story/361899595?utm_source=ios&utm_medium=link&utm_content=story_info&wp_page=story_details&wp_uname=avizelh

Телеграмм - watpad_mia

Думаю, нам пора поговорить

Привет) прочитала "take me, psycho" . Это шедевр ♥️ хотелось бы ещё прочитать твою книгу "малышка, я социопат", но не нашла ее у тебя в профиле. Она удалена что ли?

Привет , слушай а я помню у тебя take me psycho  было на английском языке. Она удалена?

Привіт, чи можна посилання на групу в телеграмі?

У вас чудово виходить писати українською, ви молодці, продовжуйте в тому ж дусі, це вау. Сподіваюсь вас помітять видавництва. Шкода, що я не помітила ваших нових робіт раніше(
          Також бажаю вам безпеки❤️

Привіт, котики. Як ви? Знаю, що деякі мене загубили, але зі мною все ок наскільки це може бути. Нарешті, напевно, вперше в своєму житті, я почуваю себе більш-менш стабільно. Не знаю чи буде вам це цікаво, але все ж хочу розповісти. Я страждаю на тривожно-депресивний розлад. Він зі мною, як пізніше виявилося, майже все моє життя, але ти навряд чи це зрозумієш якщо не пам'ятаєш себе без цього стану внутрішньої тривоги. Виявила я його лише коли почався депресивний епізод. Тоді я вирішила, що не вивезу сама і звернулася до психолога. А коли зрозуміла, що психолог щось загибає, вирішила звернутися до психіатра. Він вислухав мене і призначив лікування. І якщо чесно, я просто була в шоці з того, як круто жити без постійного відчуття тривоги всередині. Зараз я продовжую приймати антидепресанти. Через те, що я ніколи не любила свою спеціальність, пішла на курси і змінила її. І все круто тепер хоча б на роботі. Через антидепресанти, які я приймаю, я не можу писати. І взагалі творити. Так тупо, але здається тривожність була основним руховим механізмом моєї творчості. А тепер мені спокійно всередині і я не відчуваю постійної потреби сховатися від світу в своїх фантазіях, тому вони мені тяжко даватися. Але все ж в мене є бажання. Я навіть намагалася писати щось, але коли побачила відсутність фідбеку цей запал зник. Я не знаю в чому справа, чесно. Можливо моя аулиторія з України все ж краще сприймає тексти російською, можливо мені українською не вдається формулювати думки так гарно. А можливо просто аудиторія трохи від мене втомилася і хоче чогось нового і свіжого. В будь-якому випадку я не хочу вичавлювати з себе якісь другосортні історії, тому поки поставила на паузу ті, що писала. До речі, пройшло вже багато часу, якою мовою ви краще сприймаєте твори: українською чи російською? Хочу вашу чесну відповідь, бо я комфортно відчуваю себе і так, і так, тому дуже хочу почути вас. Всіх обіймаю❤️

Привіт, котятка) Я дещо випала з життя через постійні відключення світла, проте продовжую працювати. Навіть було трохи натхнення для нової глави. Втім відчуваю, що написання йде складно через всю ситуацію за вікном. Хочеться заснути і прокинутися в мирі, де ми вже перемогли. Тим не менше, буду продовжувати створювати україномовний контент і щиро сподіваюся, що він якось вас торкнеться, бо поки що дуже мала аудиторія, а робити як деякі хитрозроблені автори і писати зараз обома мовами я не хочу. Принципово не хочу, хоч російська мені дуже близька, бо це мова якою я спілкувалася від народження, я не хочу створювати контент, який може споживати російська аудиторія. Ось так. Взагалі мені цікаво, а у вас багато знайомих, які читають українською? Я, наприклад, читаю, останній не можу добити 1984, але мрію колись і в оригіналі цей твір прочитати. А ви що читаєте українською? 

Привіт, я знову тут) Думала про що вам розповісти... Загалом зараз не відбувається нічого цікавого. Я працюю, сьогодні біля 5 прокинулася від ракети, що пролетала над будинком. Дуже цікаве ставлення до цього у родичів з Донецька. Вони на повному серйозі вважають, що це не росія нас обстрілює і тонко натякають, що це ми самі. Сказати, що я вже давно не дивуюсь такій маячні, але все ж бісить. Не розумію, як має плавитися голова, щоб не вірити тим, хто пережив вже раз це пекло і знає про що говорить. Щодо книг, то зараз намагаюся слухати лекції по тому, як покращити сюжет та якість самої книги, також сподіваюся, що буде час це реалізувати і посидіти подумати над тим, що я роблю. Всіх обіймаю ❤️