Minor Majesty

Літо проспівало свій останній клич
          Зведені лихою долею мисливець та сич
          

Я делікатно просто зникну,
          З твоїх очей та твоїх уст.
          Своє ім'я у тобі вимкну,
          Й на глибині собі замкнусь...

Я самотній, чи мене просто здолав недуг?
          Мені бракне сили, чи я у них замість слуг?
          Хто ж мені той, що  найкращий друг?
          Чи є я для когось? Чи я просто привичний рух...
          

Ромашки, ромашки, ромашки...

Не знаю навіщо, але нехай буде тут...
          
          | Ідучи, загаси свічки у моїх покоях,
          | Залиш лиш по собі, теплий аромат.
          | Ти загоюєш рани, що отримав у боях.
          | Голос твій ставить моєму глузду шах і мат...
          
          Початок чогось, мені поки що невідомого...