Vikki380

Поліна звичайна вчителька в місцевій школі, яка давно не вірить в кохання, і навіть не сподівається на серйозні відносини. Але вночі вона живе, здається, зовсім іншим життям. Її сни незвичайно яскраві та чарівні, інколи дивні, інколи лякаючі. Та у своїх снах жінка завжди бачить того самого чоловіка, і думає про нього навіть прокинувшись. Але що робити, коли він з'являється в її реальному житті і, навіть, кличе на побачення, та ще й саме на Новий рік? #Новорічні дива #зимова атмосфера #неймовірна історія кохання #затишна атмосфера
          	Цікаво?

Vikki380

Поліна звичайна вчителька в місцевій школі, яка давно не вірить в кохання, і навіть не сподівається на серйозні відносини. Але вночі вона живе, здається, зовсім іншим життям. Її сни незвичайно яскраві та чарівні, інколи дивні, інколи лякаючі. Та у своїх снах жінка завжди бачить того самого чоловіка, і думає про нього навіть прокинувшись. Але що робити, коли він з'являється в її реальному житті і, навіть, кличе на побачення, та ще й саме на Новий рік? #Новорічні дива #зимова атмосфера #неймовірна історія кохання #затишна атмосфера
          Цікаво?

Vikki380

Запрошую до читання моєї нової історії "Лілея"
          Анотація:
          Все життя вона вважала себе гидким каченям, і була залежною від чужої думки, а для своїх невдач завжди знаходила виправдовування та винних. Але її важкохвора мати, що оберігала завжди від світу та болю померла. Тепер в неї не залишилося іншого вибору як навчитися жити в цьому світі, сповненому підступності та ненависті. Їй належить пройти довгий шлях від наївної та неотесаної селянки до вишуканої вродливиці, за якою спрямовуватимуть всі погляди. Та насправді розквітнути Лілія зможе лише коли відчує справжнє кохання — без умовностей та контрактів.
          Історія виходитиме через день, або частіше.

Vikki380

В моїй країні війна, і я не знайшла іншого виходу для себе як поїхати в іншу країну. Я змушена була залишити вдома власне будинок, своїх котиків, і коханого чоловіка. Я знаю, що сама прийняла це рішення і стала на цей шлях, але від того мені зовсім не легше. Я сумую, мені болить за моєю понівеченою, але не зламаною країною, і ще маю купу переживань. Але головне, що я та всі мої близькі живі. 
          Мені важко поки, та я робитиму спроби повернутися до творчості. Можливо саме це дасть мені нові сили просто для того, щоб жити далі.
          Я щиро вдячна усім хто увесь цей час залишався і залишається зі мною, ви найкращі, миру всім нам!!!

Vikki380

Для себе я вирішила, що пишучи я буду чесна з собою і читачами. До цієї думки, а згодом і прийняття такої позиції мене привів один з моїх улюблених авторів "Ніл Гейман.
          Він у своєму інтерв'ю говорив: "Пишучи автор має бути чесним з собою і читачами. Лише відкрившись повністю, і не приховуючи нічого читач прийме його. Щоб писати фантастику треба  бути щирим, сказати правду хто ти такий.   Ти маєш бути щирим настільки, щоб відчувати себе як голий посеред безлюдної вулиці, і це треба робити частіше ніж ти готовий".
          —  Навіть фантастична історія вийде реальною, такою в яку повірять, якщо описувати в ній власний досвід, переживання, радості та втрати.
          А ще він говорив: "Я став журналістом, бо це дало мені можливість вийти у світ, і ставити запитання до людей, хто вони і чим займаються"
                  Ще з дитинства я тягнулася до літератури, і щиро вважаю, що автор який не читає не може вважатись  письменником.
          —  Книги. я читаю, як ремісник, а не як читач. Читаючи, я зауважую цікаві моменти, і в голові роблю помітки, щоб десь використати і собі у творах. Моя голова - це ніби чудова скриня з скарбами під ліжком в дитини, і я постійно поповнюю цю колекцію різними унікальними для мене поєднаннями.
          —  Я постійно шукаю себе, пробую нові стилі, випробовую себе на міцність. Постійно прагну самовдосконалення і спілкування.
          —   Я уважно слухаю, коли хтось говорить, щоб розповісти потім свою історію світові.
          —  В моєму житті є час для написання, а є - для наповнення мене новими враженнями та емоціями. Бо як не можна напитися з порожнього келиха, так і автор не може втамувати спраги читача поганою історією, яку не прожив і не пропустив через себе сам.
          —  Професія автора це мріяти і ділитися цими мріями з світом і читачами, навіть якщо ти сам вважаєш це за божевілля.
          —  Все що мені болить і з чим не згідна —  можу про це написати!

Vikki380

viktorya_avtor
          Мій творчий профіль в інстаграм, де я буду рада бачити усіх. Тут ділюся своїми артами, візуалізаціями та цитатами до прочитаного!

Vikki380

Щоб могла порадити мені людина, якою я стану через десять років?
          Думаю, людина, якою я стану в майбутньому могла б порадити мені не робити помилок, яких я допустилася упродовж цього часу. Обов’язково сказала б мені, щоб я була мудрішою. Застерегла б від необдуманих дій.
          	Думаю що ми б чудово поспілкувалися з другою версією мене. Вона порадила б, які книги варті моєї уваги, а на що не варто псувати часу.  Ми б гуляли містом, вона б ділилася спогадами з минулого, які ми обоє пам’ятаємо.  А потім ми сіли б у маленькому кафе, де дуже смачна кава і майже не має людей. Ми б ділилися таємницями, про які знаємо лише ми, спостерігали б як за вікном прогулюються, або поспішають люди. Друга «Я» розповіла б про кожного, кого б вона впізнавала. 
          	А повертаючись до дому ми б спостерігали, як повільно сідає сонце. Я б запросила «себе» до себе у гості, ми б сиділи під теплим одіялом, і пили смачний чай. Дивилися улюблений фільм обох, і кожен розповів би що найбільше йому подобається. А потім ми обоє б заснули.
          На ранок я б прокинулася одна, адже сон не може тривати вічно, але я б точно знала яких помилок не слід допускати. Знала б хто стане моїм ворогом, хто другом і не псувала б даремно часу на людей, які не варті моєї уваги.  Я була тою ж Вікою, яку ви всі знаєте, але  була  б мудрішою, обачнішою. Та старшою, якоюсь мірою, аж на десять років.