@alinvztka
Чи можу вам якось написати в особисті? Я пам'ятаю ви говорили, що навчаєтесь на психолога, мені потрібна ваша допомога
@mouse_star на жаль, не отримала ваше повідомлення ( можете сказати свій нікнейм? Я вам сама напишу
Порадьте будь ласка якісь цікаві фанфіки українською (бажано по к-поп і на Ваттпаді). Для авторів це також хороша можливість прорекламувати свою роботу під цим дописом ^_^
юність від @deluxxsey, це справді те, що було потрібне українському ваттпаді на жаль, не знайома ще з якимись іншими фанфіками(
Нещодавно я помітила таку закономірність: як тільки в житті відбувається якийсь треш, або коли я відчуваю емоційне спустошення, то відразу ж сідаю писати нову главу. І тут, коли я нарешті всілася за її письмо, то дійшла до першого iCoNic моменту, заради якого, власне, писалась вся ця історія!
Отже, леді та джентльмени, тримайте спойлер по 10-тій главі (про 9-тий розділ не забула! Він вже повністю написаний, тож залишається лишень його відредагувати):
" — І часто у вас таке буває? — запитала у мене психологиня. Я вперше почув у її голосі нотки занепокоєння.
— Панічні атаки, спричинені жаским гнітючим спогадом? Та ні, не дуже часто.
— І що то був за спогад, Сокджине?
Іншого разу я міг би про це не говорити. Міг би про це промовчати. Але тоді я був настільки несамовитий, уражений миттєвим спогадом, що не міг думати про наслідки. До того ж, психологиня на початку консультації сказала мені, що наша розмова залишиться в стінах цього приміщення. Я відчув мимовільну прихильність до цієї жінки і миттєве бажання прожити цей спогад наново...
— Я забув про цей випадок, але нещодавно мені снився сон... Зі свідомості зринув крик моєї знайомої... — Мій голос по-зрадницьки надломився. — В ніч смерті цієї людини я став свідком того, як її батько замахнувся на неї сокирою..."
За час моєї відсутності на Ваттпаді я зрозуміла одну річ: я не відчуваю натхнення. І це не лише стосується письменництва. Раніше я могла писати, уявляючи ту чи іншу ситуацію, але зараз щось ніби приглушує мої почуття і емоції, через що я не можу повноцінно насолоджуватись життям, як раніше. Я зрозуміла, що живу за певним сценарієм: прокинулась, поїла, сходила на навчання, зайняла себе чимось, заснула. Це коло якщо й порушується, то я цим не насолоджуюсь сповна. Навпаки: очікую кінця, адже ніщо не може тривати вічно.
Позитивні думки та ідеї, які поглинають мене, втратили свою силу. Тепер я живу, абсолютно пригнічена негативними емоціями і думками, які потихеньку впливають на мене і яким я не можу дати раду.
В письменництві я шукала розраду цьому всьому. В книгах, в малюванні... Я не відчуваю тих радісних емоцій в передчутті чогось нового, у створенні чогось нового...
За цей період сталося багато негараздів. І хороших моментів було вдосталь. Але я перестала їх відчувати. Перестала, бо не можу собі дозволити це робити.
Я не афішую своє життя в соцмережах, адже не хочу здатися нецікавою. Через це вони штучні, несправжні. Якщо я покажу себе справжню, то можу відштовхнути від себе людей. Я хочу ділитися чимось цікавим, чимось щирим, чимось, що не заховаєш під тонною фільтрів. Варто тільки лише почати це робити. А поки я неспроможна відкритися і показати себе справжню.
Навіть зараз, пишучи це повідомлення, я не сподіваюсь, що хтось його прочитає. Я радше пишу це з метою саморефлексії, аби виплеснути це пригнічення, що накопичилося в мені за весь цей час.
Не знаю, чи повернусь найближчим часом до письменництва. Зараз немає часу й бажання писати історії. Сподіваюсь на ваше розуміння.
@ black_stupid_cake мені прикро, що ви переживаєте подібне ( але радує факт про те, що ви не самотні - у світі існують безліч людей, які відчувають схожий внутрішній стан. дякую, що поділилися своїми думками зі мною❤️
дякую за вашу підтримку❤️ терапія повільними кроками допомагає подолати цей застій, тож сподіваюсь, що з часом побачу втішні результати)
@ alinvztka прочитала ваш допис, і зрозуміла, що багато ваших думок перекликаються з моїми, і деякі слова чітко охарактеризовують мій теперішній стан(
сподіваюсь, у вас вийде здолати цей застій, триматиму за вас кулачки (
@ alinvztka Інколи самотність крута штука, коли хочеш відпочити, але інколи вона пригнічує.
Я думаю, що це справді пов'язане з навколишніми фактора. Але може бути пов'язано з чимось іншим.
Ох, Ви майбутній психолог. Це так круто, бажаю Вам терпіння у цій сфері ☺️
Я раніше хотіла бути психологом, але вирішила пов'язати своє життя з модою. Тому пішла вчитися на дизайнера одягу. Ця професія більш до душі мені...
Але Ви молодець, що вирішили бути психологом. Ви обов'язково буде крутим психологом ☺️
Ну, що ж, сьогодні вранці я здала нмт, тож хочу поділитися своїм досвідом.
Із самого початку я була позитивно налаштована, зібрана й весела. Паніки не було. Нас завели в кабінет інформатики та посадили на наші місця. Тест розпочався трохи пізніше, я спокійно собі почала робити завдання з української мови. Вирішила спершу зробити всі завдання з однією правильною відповіддю відразу з трьох предметів. Закінчила з українською мовою, перейшла до хімії. Зупинилася на математиці та в усіх масово різко почав тупити тест. Відповіді не зберігалися, тому я не могла перейти з одного предмету на інший. Довелося працювати з математикою.
Коли мережа відновилася, нас затримали ще на годину, аби ми доробили свої тести. І краще б я тоді зупинилася на хімії, краще б я більше часу приділила саме розв'язанням задачок з неї... Бачила, як всі почали масово йти, я залишилася сама. Почалася паніка, тож я методом тику доробила завдання, що залишилися.
Звичайно, результати виявились непоганими (принаймні за математику я приємно здивована). А ось за хімію вкрай розчарована, адже результат не виправдав моїх очікувань. Пригнічена, я остання покинула аудиторію.
Тепер сиджу й прокручую цю ситуацію з нмт і чим більше я про неї думаю, тим паршивіше стає на душі.
Не витрачайте своїх нервів на це все. Воно того не вартує.
@alinvztka тю, повір, воно дійсно не варте тих всіх нервів та переживань. Я йшла на золото, а не отримала його через один предмет, бо дууууже сильно хвилювалася і відповідно натупила. Але зараз, оглядаючись назад, розумію, якою дурною я була, що так переживала)))
Як же мене неймовірно тішить той факт, що на Ваттпаді стає дедалі більше україномовних робіт! Готова цілувати ручки кожній(кожному), хто пише свої книги українською❤️
Гарна ава❤️
Вітаю з Днем народження! Бажаю щастя, любові, оптимізму, мирного неба над головою, здійснення мрій❤❤❤
Красуню, вибач, що з запізненням, але з днем народження♥♥
Бажаю побільше щасливих моментів, а також поменше відключень світла хех)
Живи на повну!!!
Happy birthday to me, як-то кажуть:)