Тарас Бездомний

Привіт, мене звати Тарас. Я юний поет, і в травні цього року видав "Білу книжечку", невелику збірку філософських верлібрів. Одна з ідей моєї книги - допомогти армії, і я вважаю, що сьогодні це обов'язок кожного сильного митця. Розповсюджую свою книжку за моделлю 'купи книгу -- підтримай ЗСУ', тобто читач після придбання примірника за 75 грн перераховує довільну суму коштів (на скріншоті її можна замалювати) на ЗСУ // волонтерам. Або ж купує збірку за 150 грн, і 50% суми я самотужки перераховую у фонди, які співпрацюють з Monobank та ПриватБанк. Сьогодні моя мета -- це зреалізувати увесь наклад "Білої книжечки" (лишилося іще 30+ книг), і бути корисним країні, яку я люблю.
          Щодо книги пишіть в особисті повідомлення // коментарі під дописом.
          Також її можна замовити на сайті:
          https://www.liberbee.com/bila-knizhechka
          Презентація збірника поезій у "Підземному Переході Ваґабундо" в Івано-Франківську доступна за посиланням:
          https://fb.watch/e2vJjnpKJs/
          Випуск авторського подкасту з Urban Space Radio про "Білу книжечку":
          https://youtu.be/84IDlNl_3nI
          Слава Україні!

у бездома
          втома

якось так

Коротко й відверто: я люблю Україну й піклуюся про її культурний добробут.
          
          Я гордий, що народився тут, і вважаю за честь називатися українцем. Навіть так: Українцем, з великої літери.
          
          І будь-яке зазіхання на мою державу, потурання її викривленому іміджу на суспільній арені світу: спричиняє закономірну огиду. Справедливу критику. Обов’язок спротиву.
          
          Тому, без жодної долі сумніву, я підписуюся під кожним словом Маніфесту «Про злочини Росії в Криму» —
          https://crimea.support/manifesto
          
          І залишаю вашу реакцію на подію на вашу ж совість:
          совість сильного, амбітного народу, де революція та війна стоять поруч нашого святого права — бути вільними.
          
          Так будемо, бо ми цього заслужили!
          
          p.s.
          Зі свого боку я підтримав маніфест зміною нікнеймів та імені у соцмережах
          (забравши звідти букву «А», яка в рамках міжнародної кампанії CRIME(A) про окупацію Криму позначає «АНЕКСІЮ»):
          
          https://instagram.com/d.d.ez
          
          https://instagram.com/p.trsuk
          
          https://fb.com/riltaras (Трс Ріль)
           #CRIME_A #CrimeaIsUkraine #StopRussianAggression

Візьму й похвалюся перед Вами..
          
          Я..
          дебютував у літературному світі!
          
          А тепер..
          з чистою душею влаштуюся кур'єром у Raket'у..
          
          ( фотографію зі сторінкою друкованої публікації в журналі «Дзвін» дивіться за https://www.instagram.com/p/CJYqQBKFhA9/ )

New Year Fuckolutions
          
          Цього року я ОБІЦЯЮ собі й вам:⁣⁣
          ⁣⁣
          1) Не займатися кожного дня спортом, щоби не вмерти від дисципліни.⁣⁣
          ⁣⁣
          2) Харчуватися тим, що приносить мені найбільше, найтонше, найпалкіше задоволення.⁣⁣
          ⁣⁣
          3) Лінуватися стільки, скільки захочеться.⁣⁣
          ⁣⁣
          4) Прокидатися пізніше, і пропускати зустрічі з корисними, але такими огидними людьми!⁣⁣
          ⁣⁣
          5) Заробляти гроші всіма способами, щоби радувати маму, тата, і свою першу дитину — творчість.⁣⁣
          ⁣⁣
          6) Піднести свої фетиші на рівень БОГОПОДІБНОСТІ, і поклонятися їм на рівні племінних оргій!⁣⁣
          ⁣⁣
          7) Сповідувати релігію СПОНТАННОСТІ, БЕЗДІЯЛЬНОСТІ ТА ВЕСЕЛОЩІВ!⁣⁣
          ⁣⁣
          8) Читати книги цілими днями, забувши, хто автор, забувши про зубну щітку й дезодорант.⁣⁣
          ⁣⁣
          9) Натхненно спати.⁣⁣
          ⁣⁣
          10) Відправляти людей у пішу еротичну мандрівку, не зібравши для них рюкзака.⁣⁣
          ⁣⁣
          11) Любити тишу й постійність, без великих подій — створюючи їх власноруч, коли заманеться.⁣⁣
          ⁣⁣
          12) А ще безпечний секс без обов’язків, перші на Західній Україні поліаморні стосунки,⁣⁣
          і жертовність⁣⁣
          заради ВИЩОЇ МЕТИ!⁣⁣
          (впишіть сюди вашу ідею, цінність, чи мрію)⁣

Ну, самі знаєте, як то буває в декотрих поетів. Сором'язливих поетів. І я належу до їх числа. А ще: до кількості тих, хто поки обходиться в житті без відеокамери.
          
          Але здаватися: вихід паршивця! Тому, поширюючи свою творчість у мережі Instagram, я натрапив на чудових людей, які зголосилися здійснити мою давню мрію: перекласти вірша на голос декламатора, зробити друковану поезію — поезією почутою.
          
          Я довго чекав цього, і.. нарешті звершилося!
          
          Дякую проєкту «Нео Поети України»⁣
          ( https://instagram.com/neo_poety_ukrainy ),⁣
          що підтримав мою несміливу (а, може, навпаки?) поетичну спробу!⁣
          ⁣
          Спасибі Денису Руденку⁣
          ( https://instagram.com/denis_proza_gizni )⁣
          за відверту декламацію мого вірша «Тріп», і найбільше — за погляд прямо в очі!⁣
          Я завше мріяв, що хтось так і прочитає його кінець, не соромлячись власної доброти.
          
          Вам же лишається.. просто переглянути відео (за посиланням унизу), за що теж буду надпотужно вдячний!
          
          https://www.instagram.com/p/CGsRIKiByW6/

Доброго вечора вам, панове!
          
          Недавно дізнався про дуже цікавий жанр поезії, на стику з візуальним мистецтвом: blackout-поезія.
          
          Це мені віддалено нагадало цікавинки у творчості віршників-футуристів. Наприклад, плакатопоезія в Михайля Семенка.
          
          Чи хтось із вас, людей, які пишуть і дихають поетичним словом, пробував бавитися в таких незвичних, суміжних областях літератури та живопису/фотографії?
          
          Чи знаєте ви ще якісь випадки, коли текст блукає не на просторах паперу чи наших екранів, а оживає в усіх можливих формах?
          
          Цікаво-цікаво почути :-)
          
          Ага, і геть забув.
          
          Мій перший блекаут Про Неї (так-так, із великої літери), можете знайти у збірці "Прості букви".
          
          Еххх, лиш би Їй сподобалося...

Найдорожчі у світі читачі (й особливо ЧИТАЧКИ, усіх вас ЦЬОМКИ-БОМКИ)!⁣
          ⁣
          Я написав і озвучив оповідання про свого корєша Толіка Черевичка, ще одного невизнаного генія в нашому жорстокому світі.⁣
          ⁣
          Текст, записаний під музичку в моєму виконанні, слухайте за посиланням: https://anchor.fm/bezdomnyfm/episodes/Oh-My-God-eh0njr/a-a2odjqm

Цього літа, попавши у шквал карантинних емоцій, мені спало на думку заснувати новий жанр прозової літератури.
          
          Називається шестиречнівки.
          
          Суть ідеї полягає ось у чому: передати за допомогою всього лише 6 речень літературну палітру оповіді, приперчивши її дещо несподіваним кінцем.
          
          Якщо шановним авторам WattPad сподобається ідея — я радо запрошую їх написати власні короткі історії, або ж переказати вже написані романи, повісті й оповідання (та й поезію також, маленький формат, направду, розширює можливості на всі словесні витівки!)
          
          Одним словом — КАВАБУНГА!
          
          Чекаю ваших думок та коментарів