Хоч усі й вивчали мову,
Ріжуть слух шкідливе слово,
Запозичення невправні,
Наше мовлення безславне.
Часто чути «НУ» та «ШО» –
Для досвідчених – це шок,
А «КОРОЧЕ» і «КАПЕЦЬ» –
Біль нестерпний для сердець,
Ще й оте мерзенне «ТІПА»,
Від якого просто тіпа,
Ну а те бездумне «БЛІН» –
Ні в ворота, ані в тин.
«ХЕПІ БЬОЗДЕЙ» – всі волають,
Бо свого не пам’ятають –
Як засіла мода та,
Щезло «многая літа».
Що ж, коли у душах пусто,
З гарним мовленням негусто!
(Не моє)