1 серія
//Часто нам приходить до голови така думка «чому все йде не в ту сторону в якій я находжуся». Йшов сильний дощ, на вулиці не було ні душі. А я йшла куди ноги вели. Очі були заплаканими, взагалі нічого не бачила//
- //плач// чому все йде шкереберть, не хочу більше жити. Що взагалі я тут роблю давно треба було вже п*омерти. А то терплю це все. 
// Т/и: 17років. Ходить до старших класів. Великі проблеми із батьками, вони її зовсім не розуміють та навіть не затримають на неї увагу. У Т/и взагалі не було друзів всі думали що вона якась дивачка. Та Т/и вже звикла до цього//
- добре. Піду завтра до шкоди завтра. Побачу хоть якісь новини. 
// наступний день //
// Т/и зібралася до школи та хотіла вже виходити як її позвала мама із татом //
- Т/и із завтрашнього дня ти будеш наказана за таке відношення до нас і твою жахливу поведінку. Ти поїдеш до своєї тьоті на всі канікули. Навіть не думай сперечатися. А то буде хуже. 
// Т/и нічого не відповіла встала та пішла до школи. Як тільки ти вийшла із будинку в тебе одразу почати накочуватися сльози які ти вже не в силі здержквати.//
// Ти зайшла в клас де сидів вже весь клас. Почався урок. Зайшов вчитель та сказав що до нас переводиться новий учень. Після цих слів зайшов ах¥ений хлопець. Із модельним лицем тілом та походкою. Всі аж ахнули Т/и в тому числі//
- всім привіт мене звати Кім Су Джин. Буду радий з вами з усіма познайомитися. 
// Кім Су Джин: 18 років. Багатий але скромний.  Любить баскетбол. Відносини із батьками дуже гарні вони його розуміють та підержують //
// Су Джин сів на вільне місце позаду Т/и, та начався урок//