Ніч. Вночі світ людей завмирає. Один за одним гаснуть вікна будинків, пустіють вулиці та дороги. Самотні ліхтарі висвітлюють невеликі острівці простору. Навколо панує темрява, а в небі запалюються міріади зірок. Ближче до півночі небо в одному місці світлішає, бліда заграва поступово спалахує. По кімнаті пролунав дзвінок телефону. Чонгук бурчачи піднімається на ліктях і бере трубку:
- Що треба?!
- Гук .... Я ... ... - Зв'язок весь час обривалося.
- Хосок, нормально поясни! - Протираючи очі каже старший
- Я не знаю куди мене зараз везуть!
- В сенсі бляха?! - Не на жарт злякався Чон і вийшов на балкон, щоб не розбудити Техона
- я тільки знайшов свій телефон і тебе зміг набрати, я в якомусь багажнику і пов'язаний і ще Техьона не .....
Зв'язок обірвався. Чонгук набирає його знову, але автовідповідач каже, що "номер відключено":
- Бляха!
Гук швидко одягається і переводить погляд на свого хлопця:
- Ми тільки почали зустрічатися, а я вже зникаю, вибач - каже старший і цілує свого хлопця у скроню.
Діставши з-під ліжка сейф, він дістає зброю і кинувши телефон у кишеню йде з їхньої квартири.
Вибігши у двір, хлопець включає телефон і набирає знайомий номер:
- Джуне, мені потрібна твоя допомога!
Ранок був похмурим та прохолодним. Техьон почав прокидатися від дзвінка будильника. Прокинувшись, він побачив порожню, холодну постіль та відкритий балкон.
- Напевно у ванній
Одягнувши тапочки, хлопець постукав у ванну, але вона виявилася відкрита. Нерви та атмосфера стали наколюватися. Одягнувшись в університет, Кім набирає знайомий номер найкращого друга:
- Те, 7 ранку, що ти дзвониш? !-сонно бурчить друг
- Юнгі вдома?
-Він зі мною.
- Дай мені йому трубку - швидко каже Те і зав'язує шнурки
- Що треба? - Бурчить Мін
- Ти з Чонгуком випадково вчора не розмовляв?
- Ні, а що?
- Нічого. Добре дякую. - Техьон скидає виклик і закривши квартиру, вибігає з під'їзду. До універа ще година 30 і він встигне пошукати свого хлопця. Вибігши у двір, молодший відкриває ключами гараж, де зазвичай стоїть байк його хлопця, але гараж повністю порожній, ніби тут нічого не було. Оббігавши всі місця, де буває його хлопець: від тату салонів до кафе, наш герой вирішує зателефонувати до Хосока.
Руки вже трусяться, мозок не розуміє. На тому кінці телефону відповідають "телефон абонента вимкнено":
- Це вже не смішно! Потрібно їхати до Хосока до магазину.- вголос каже Кім і пише Чиміну смс, щоб той його прикрив в універі. Молодший викликає таксі і за 20 хвилин уже їде за потрібною адресою.
Віддавши гроші, Кім вистрибує і біжить за ріг торгового центру, де знаходиться великий магазин його друга. Опинившись перед ним, він завмирає. Вітрина розбита, костюми зіпсовані, всередині все наполовину спалено, багато поліції, одна швидка та детективи. Краєм вуха, хлопець чує розмову одне з працівників магазину та детективу :
- Я з директором останні хто зазвичай йдуть з магазину. Директор перевіряв доставку нових костюмів, а я ховав манекенів на склад і потім стався вибух. Я відлетів у стіну і на мене впала дошка, а коли я прийшов до тями директора Чона не було.
Все занадто заплутано, мізки болять, нерви не на місці, живіт болить через голод і розгублений стан-все це відчуває наш герой, перебуваючи в цій ситуації.
Він не знає, що йому робити.
Синій автомобіль набирає швидкість з кожним новим поворотом.
На сидіннях сидять двоє давніх знайомих:
- Ти відстежив його? - Запитує Чон і відпиває воду з пляшки
- Джин мені скинув зразкові координати. До речі чув ти собі хлопця знайшов? - Запитав Джун і подивився на молодшого
- Так
- І як? Гарний?
- Він янгол
- Я про Джина, теж раніше так думав, а виявився найкращий хакер країни - хмикнув старший
– Він французький їянгол. Він говорить французькою так, що я готовий все продати заради цього голосу і посмішки - згадавши свого хлопця, на обличчі Чона заграла посмішка
- Бережи його!
Чонгук лише хмикає та дивиться у свій телефон, де на заставці красується їхня фотографія.
" Я скоро повернусь, коханий"
ВИ ЧИТАЄТЕ
Французький янгол, азіатського походження
Fanfiction- Ти для мене будеш вічно французьким янголом
