Французький янгол, азіатського походження

Частина 18: Найгірше свято

Ранок. Дощ сильно стукає по вікнах, луною відгукуючись у кімнаті. Чонгук ліниво перевертається на лівий бік і кладе руку, щоб обійняти свого хлопця. Рука лягає на прохолодне простирадло і хлопець повільно розплющує очі. У кімнаті витає запах ванілі та ягід. Старший ліниво підтягується і встає з ліжка. Повільно перебираючи ногами, Гук заходить на кухню і помічає млинці з ягодами та записку.

"Я пішов до університету. Тобі смачного Цілую"

Чонгук крутить у руках записку і відставивши її, сідає снідати. Смачно поївши, хуліган переодягся і взявши рюкзак вийшов із квартири. Спустившись сходами, хлопець зайшов у гараж. Обійшовши байк, Гук відкрив машину та завів її. З гучним звуком машина виїхала з гаража і попрямувала до університету.

Швидко доїхавши до навчальної установи, хуліган припаркував свій автомобіль. Вийшовши з автомобіля, хлопець здивувався, що не побачив Чиміна з Юнгі, що зазвичай базікають з його хлопцем. Та й самого Техьона не було на горизонті. Увійшовши всередину, Чон глянув на свій новий розклад і пішов на фізкультуру.

Красивий автомобіль паркується біля магазину класичних костюмів:

- Ого, твій магазин так змінився- захоплено промовив Техон

- Так. Ми довго думали як повернути колишній вигляд магазину і вирішили переробити фасад - закриваючи машину, мовив Хосок.

Двоє хлопців впевнено крокують у магазин

- Ласкаво просимо! - радісно вітає молодий хлопець

- І тобі привіт Сяо Чжань. Підготуй мені 7 костюмів, але не ті класичні, а більш вільніше - відкриваючи гаманець, казав Хосок

- Хосок, скільки з мене? - Запитував Техьон і діставав гроші зі свого бежевого гаманця

- Не потрібно грошей, це мій подарунок і Чонгуку і всім вам - відсуваючи гроші, Чон сплатив за костюми та забрав пакет

- Гарного дня, директор! - Наостанок, мовив Сяо

- Навзаєм- помахав рукою Хосок і вийшов слідом за Техеном.

Старший склав костюми в багажник і сів за кермо:

- Техьона, що там Чонгук не писав? - Запитує Чон і заводить машину

- Пише, а я не відповідаю. Відчуваю він мене зненавидить-зітхає Те і блокує телефон.

-Так, тепер поїхали за подарунком - каже Хосок і вирулює на центральну вулицю.