Місто спогадів. Король

Король

            Гринвіч. Англія. 1954 р.

- Як всім нам відомо, Королівську обсерваторію у Гринвічі заснував Карл II. Метою створення обсерваторії було вивчення розташування зірок та нанесення їх на карти для мореплавців... - міс Емма Доултон тихенько вела свою лекцію на одному з приватних уроків у резиденції Сапперів – власників декількох суден, котрі забезпечували перевезенням саму Королеву.

Дональд Саппер був заможним чоловіком й у Гринвічі вважався чи не найвпливовішим бізнесменом останнього десятиліття. Зв'язки з королівською сім'єю закріпили його владу у місті та навколишніх штатах. Еммі Доултон припала велика честь навчати дітей сімейства Сапперів як приватна вчителька, після того, як вона втратила роботу у школі.

Життя в маєтку здавалось їй бочкою меду, котрий виблискував в ранковому сонці. Втім, якщо придивитись детальніше, можна було побачити гірку чорну краплину дьогтю, котра щоразу вривалась на заняття й змушувала тріпотіти серце від страху.

- Емма, Емма, Ем-м-м-а-а-а, - протягнув дзвінкий голос, нечітко вимовляючи слова, - наша маленька, старенька Емма, знову пудриш мозок моїм братам та сестрам?

Їдкий запах алкоголю й тютюну вдарив вчительці в носа. Вона підняла очі на юнака, котрий нахабно сів на її вчительський стіл та розкидавши книги й пера по підлозі, наблизив до неї своє розпашіле обличчя.

Ендрю Саппер, - спадкоємець активів Сапперів й достобіса нахабний та нестриманий молодик, котрий декілька разів доводив Емму до сліз.

- Містере Ендрю, я прошу вас, - тремтячим голосом мовила жінка, - я проводжу заняття, вашій матері не сподобається, що ви знову зриваєте навчальний процес.

- А ти що, вирішила жалітись, стара вішалко! – хлопець був сильно напідпитку й очевидно не мав настрою на погрози у свою сторону, - Я твій цар та бог, стара хвойдо, я все для тебе! Ти працюєш тут за мої гроші і як я захочу, так і буде, ти мене зрозуміла?

Емма втиснулась в дерев'яний стілець й лиш судомно кивнула головою.

Про поведінку юного спадкоємця знала вся округа. Саппер старший не мав часу присаджувати сина, а мати надто турбувалась, аби чоловік не відволікався від важливих справ. Сама ж жінка більше плекала молодших дітей, та Емма підозрювала, що господиня будинку просто боїться власного неконтрольованого сина.