«ГЛАВА МАФІЇ 2»

Part 24

Зараз в мене самий звичайний будній день який я просиджують в коледжі. Як завжди я сиділа з Хаслером але на один урок пересіла до Сінтії де в мене знов був не

вилитий допит.

ПІСЛЯ УРОКІВ

Я з усією компанією вийшла на двір, ми вже йшли на стоянку як тут я замічаю, що на нас іде... Гейдж і дивиться прямо мені в очі

М-Джек поможи, я потім все поясню-тихо сказала я до нього і взяла за руку його

Той лиш усміхнувся і ледь замітно кивнув.

От до нас і підійшов Бурек

Г-привіт сонце, пішли поговорим!-говорив той надиво добре але я вже догадувалась чим це закіньчиться якщо я відійду.

Я сильніше зжала руку брюнета і той нащастя зрозумів мене

Дж-вона нікуди не піде!-сказав той зробивши крок в перед.

Г-а ти хто такий взагалі?!-він посерйознішав, що я зразу замітила

Дж-її хлопець! А вот хто ти такий?

Тут наші друзі які не лізли і стояли заді трохи впали в ступор. Першим відійшов Ґріффін який в ту ж сикунду став з другої сторони від мене трохи попереду.

Дж-щоб ми тебе біля неї не бачили!-повисивши тон кричав вже Хаслер, що привернуло увагу оточуючих.

Г-хах, ну добре-він подивився мені в очі-ми ще зустрінимся, передавай привіт мамі-ухмильнувся той і сівши в машину яка під'їхала заді скрився з поля зору но я замітила одиноку білу розу яка валялась на асфальті.

І в цей момент мені стало справді страшно

Е-Мія? Що це було?

Дж-хто це?

Ґ-чого він до тебе пристав?

С-слова Джексона правда?

М-все потім! Мені треба йти папа-я вирвала свою руку від Хаслера і сіла в свою машину.

Вже перед виїздом відкрила вікно і сказала:

М-дякую тобі, Джексон.

Він стояв у ступорі як і всі інші бо це все сталось дуже різко.

Надавивши на педаль газу я направилась до дому не звертаючи уваги на світофори чи ще щось.

Забігши в будинок я не сказала ні слова нікому, побігла до себе в кімнату, закрилась на ключ, скотилась по стіні і просто не стримуючи емоції плакала.

В мене з голови не виходили слова:

Г-«подякуй мамочці», «передавай мамі привіт», «ми ще зустрінимся»

М-*господи та, що йому треба? Що зробила мама? Чого я?!*

М-ЧОГО ЦЕ ВСЕ ЗІ МНОЮ?!-кричала я та благо в мене в кімнаті шикарна шумоізоляція і мене ніхто не чув за, що я дякувала тату.

POV ДЖЕКСОН:
Спочатку я був в шоці а лиш потім зрозумів, що щось не то і треба щось робити.

Дж-ви їдьте а я до Мії, треба розібратись.

Ґ-давай

Я сів в машину і поїхав туди.

Вже стоячи перед дверима я подзвонив і мені відкрив Пейтон

Автор:само собою він знає хто це такий, Пейтон популярний до сихпір.

Дж-добрий день містер Мурмаєр, можна до Мії?!
П-а хто ти їй?

Дж-друг

П-когось ти мені нагадуєш?-той задумався і подивився на мене з ніг до голови.

Дж-вибачте давайте не зара, це срочно!

П-ну проходи

Дж-дякую

Т/І-Пей хто там?-почувся голос її мами а потім передімною появилась жінка.

Дж-добрий день, я до Мії

Т/І-Джейден?!-сказала та тихо і здивована я це почув але не придав значення і піднявся на другий поверх.

Я постукав в одні двері, тишина, відкрив там нікого в слідуючі там так само. От ще одні двері я вже зразу дьоргаю за ручку, там закрито. Прислухавшись я ледве але почув тихий плач.

Дж-*огосподи* Мія, сонце відкрий двері!

У відповідь тишина.

Дж-МІЯ ВІДКРИЙ! Бо інакше двері виб'ю!

Дві хвилини тишини а потім я почув щолчок дверного замка.

POV МІЯ:

💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗

602 слова🤟🏿
На сьогодні все❤️❤️❤️