«ГЛАВА МАФІЇ 2»

Part 25

Я все ж таки відкрила і зразу ж лягла на ліжко і відвернулась до вікна щоб він не бачив моє заплакане, опухше лице.

Джексон тут же зайшов і підбіг до мене.

Дж-ей сонце, ну ти чого?-він попробув мене повернути але я не далась.-еее ні!-він взяв мене на руки, посадив собі на коліна і обійняв.

В його обіймах мені стало так добре, тепло, спокійно. Я мовчки прижалась до нього сильніше, уткнулась носом в його груди і поступово стала заспокоюватись.

POV ПЕЙТОН:

Т/І-тобі він нікого не нагадує?

П-нагадує але я не розумію кого

Т/І-а я знаю... Джейдена-невпевнено сказала дружина

П-огосподи, його син. Що йому від неї треба?!-я не став чекати і полетів в кімнату дочки. Без стуку зайшовши я побачив картину:

Плачуща Мія сидить в нього на колінах, вони обіймаються і він її погладжуючи по спині і заспокоює.

П-Мія що сталось? Це цей придурок зробив?!-я був дуже злий бо досі пам'ятав наслідки спілкування Т/І і Джейдена.

POV МІЯ:

Тут в кімнату влитів тато а за ним і мама і зразу наїхав на Джексона.

М-ні!-сказала я подивившись на чоловіка все так ж сидячи на колінах

Ма-він тебе на трогав?!

М-ні мам! Що з вами? З чого ви це взяли?

М-на то є причини

Т-тобі не можна з ним спілкуватись!

Дж,М-що?!-сказали ми в один голос.

М-чого? Це раз а по друге я не перестану з ним спілкуватись!
Ма-давайте спустимся у вітальню, я тобі все розповім і ти вирішиш сама.

Я зі страхом подивилась на батьків потім на Джексон який теж нічого не розумів і був наляканим.

Ми мовчки спустились і сіли на диван

М-може поясните нарешті?!

Т-давай так. Як тебе звати

Дж-Джексон

Т-дай вгадаю, твій тато Джейден Хаслер?!

Дж-ну так але до чого це.

Ма-ну а тепер слухайте обидвоє я так розумію ти теж не вкурсі.

Т-18 років тому в мене була власна банда Мафії

М-ну за це я в курсі

Дж-мій тато теж був...

Т-так. Так от він був зі мною в команді. Коли ми познайомились з Т/І до мене приходив Джей і в один з таких разів. Він...-тато запнувся, що мене напугало-він побив Т/І до того, що вона не могла сама встати.

Дж-що...-?!

М-огосподи...

Т-після цього я вигнав його, більше ми не спілкувались. Тепер я думаю ти розумієш чому я тобі не довіряю?!-вже спокійно говорив тато до брюнета

Дж-так...-виновато пробормотав той-вибачте, я не знав. Я вас розумію. Т/І вибачайте за нього.-той опустив очі на свої руки-Але я і мій тато це різні люди.

Т/І-не вини себе!

Той ледь замітно усміхнувся.

Я щоб підтримати його взяла його за руку

Т-я розумію, але повністю поки не довіряю

Хаслер кивнув.

Ма-Мія? Твій вердикт?

💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗💗

Чи зміниться рішення Мії?!