- ДОБРИЙ РАНОК, ДІВЧАТА ВСТАЄМО НА ЗАРЯДКУ. СЬОГОДНІ ВАЖЛИВИЙ ДЕНЬ!!!!!
- Блять Лука, я ше спати хочу -_-
- Не зря до самого ранку гуляли, хпхаха.
- Це була не забуваєма ніч, а шо за важливий день?
- Секрет, давайте вставайте на зарядку.
***
- Так, увага!!!
Ми зібралися в актовому залі. Зібрався тільки 1-ий отряд.
-Кхм, 1 -ий отряд. Стелла більше не буде цього року вожатою. По сімейним обставинам вона поїхала додому.
Ми з Кароліною переглянулись.
- У вас буде новий вожатий.
- Ставтеся з повагою до нового вожатого. Він у перше працює вожатим. Надіюсь ви подружитесь)))
І тут на сцену виходить... І знову наші з подругою погляди зустрілись, так сказати ми були в легкому шоці.
Тієї ж ночі...
Захотілось нам піци, нікому не мішав той факт, що на дворі приблизно друга ночі. На карті ми знайшли піцерію, яка відкрита цілодобово і знаходиться за 10-15 хвилин від лагеря. Ми зібралися і вийшли в вікно. Ми реально виходили через вікно, так як там не було високо. Спочатку очі не привикли до темноти. Майже дійшовши до воріт, ми почули голоси, спочатку злякались, а потім зрозуміли, що вони дитячі. Із-за повороту вийшло двоє хлопців, на вигляд 10-11 років. Ми вже встигли видихнути, але не тут то було. Вони підійшли ближче і почався урок пікапу, таких підкатів ви ще не чули. Шось типу " А ти випадково не рибка? А я би тебе тебе з'їв)". Боже яке кончене. Це той випадок коли - безвихідної ситуації нема, ситуація: ... Тільки і встигли подумати, шо прийшла наша смерть, але не тут то було...
Хлопці з повороту: - мадами не хочуть прогулятись?
?: - кхм...
??: - у цих мадамів як би хлопці є..
Почулися голоси з темноти і до нас підійшли ще два хлопці, які підійшли до нас і приобняли. Лиць не було видно, але голоси були просто афіненні.
?: - дітки, ми хочемо побути наодинці з своїми дівчатами, можете зробити нам таку ласку?
??: давайте пограємо в хованки, ви ховаєтесь, а шукають вас вожаті)
Вони злякались, що їх видадуть і швидко пішли назад в лагерь.
***
- Приємно познайомитись Нікіта) - сказали ми з Кароліною.
- Мені теж)
- Ну що ж, якщо ви вже познайомились може підемо вже в піцерію? Я їсти хочу. -_-. - сказав Лука.
- Хпхахпах йдемо. - сказала Кароліна.
***
Ми четверо повертаємося з піцерії. Йдемо собі спокійно і тут Віка спотикається і падає.
- Віка блять -_-. - сказала Кароліна.
- Обережніше потрібно Віка. - даючи мені руку, сказав Нікіта.
- Ходіть в медпункт.
- Та все нормально, не треба.
Мене ніхто не послухав. Ми пішли в медрункт кімнату.
***
- Так, все нормально.
- Я говорила -_-.
- Так ну все, може ми підемо до кімнати? - сказала Кароліна встаючи з крісла.
- Краще залишіться з нами. У нас є в кімнаті ще вільні ліжка. Ще на всякий випадок, щоб вас не побачили.
Отже ми залишилися в кімнаті з Лукою і Нікітою. Ми доїдали піцу і говорили.
***
Пов Кароліни*
Проснулася зранку. Ми з Вікою були з'єднали наші ліжка і спали разом. Я поставила руку на подушку Віки, а там виявився кіт. Я починаю гладити кота. Я була повернута в іншу сторону. І тут розумію, що з ним шось не так. Повертаю голову, а там лежить Лука, спить зі мною. І я весь час гладила його по голові, перебирала його волосся... Я була дуже сильно здивована. Це все був сон...
***
І тут на сцену виходить хлопець з яким ми познайомилися вночі. Нікіта.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Лагерь моєї мрії
AdventureОсь і почалося наше неповторне літо.) Батьки відправляють на 3 тижні у літній табір "Молода гвардія" із класом. Що чекає на двох кращих подруг? Нові друзі, перше кохання, зради, сварки, а найголовніше, це незабутні пригоди. 📌 Примітка автора: істор...