От таке життя)

Міст

Т/і: Кого там вітром принесло?
Та іду я іду. Ейдан?
Ейдан: Привіт Т/і
Т/і:Ае........ Ну заходь
Ейдан: Я тут тобі фруктів приніс
Т/і: Емммм дякую. Чому прийшов?
Ейдан: Відвідати просто. Запитати як ти
Т/і: Та нормально
Ейдан: Ну чесно кажучи я в шоці ніколи б не подумав що ти маєш права так щей така популярна в ЛА
Т/і: Ну не така популярна як ти
Ейдан: Зачекай секунду мені телефонують
-Ало
-Так
-Це прямо зараз потрібно?
-Добре зараз буду
Вибач Т/і мушу покинути тебе
Т/і: Та нічого. Дякую за фрукти
Ейдан: Немає за що, побачимося в школі. Бувай
Т/і: Бувай
☁️Дивно все це якось☁️

*Через декілька днів знову почалася школа всі були в захваті дізнавшись що насправді Т/і не така вже і звичайна але були і ті хто хотів образити чи якось забулити*
~В школі~

Т/і: О чорт
Меді: Що таке?
Т/і: Та бляха в цьому гіпсі так рука свербить
Ханна: Ахахха ну терпи
Т/і: Та це не можливо. Ех ходімо на урок
Меді: А що у нас зараз взагалі?
Ханна: Останній урок.... Фізкультура
Т/і: Ну удачі
Ханна: Всенсі?
Т/і: Ну ти подумай логічно у мене здомана рука я маю звільнення, а останній урок у нас фізкультура
Меді: Ах ти ж... Кидаєш нас
Т/і: Нажаль змушена покинути вас леді
Ханна: Змушена покинути прям таки змушена, тобі точно треба в театр
Т/і: Хто зна, хто зна. Папа дівчат
Меді: До завтра
Ханна: Ага дивись не впади
Т/і: Я тебе також люблю

~Вже вдома~

Т/і: Та що за день такий де цей телефон якій дзвонить вже напевно 1000 раз. О знайшла. Мама?
📱:
Т/і: Ало
І/м: Ало. Привіт Т/і
Т/і: Ну привіт
І/м: як ти там? Як школа?
Т/і: Нормально маю 3 друзів
І/м: Я чого дзвоню.... короче Макс
Т/і: Що Макс? Що з ним? Мам не мовчи
І/м: Короче вчора він попав в аварію і розбився
Т/і: ...............
І/м: А з ним і твій батько. Т/і мені дуже шкода
Т/і: Я тобі потім зателефоную
☁️Тато ну відносини з ним в мене були так собі тим більше він вже старий, а от Макс ні ні ні я відмовляюся в це вірити☁️

*Весь вечір гуляючи по ЛА Т/і провела у роздумах поки не пішла в магазин за бутилкою рома ну, а далі вже п'яна як чіп опинилася на мосту(*

Т/і: Я більше не можу Т/і те, Т/і се, таке відчуття ніби іншого імені не існує. Завжди я у чомусь винна. Чому саме я, я до 14 років терпіла це все знущання і от знову
Ейдан: Т/і?
Т/і: О ще тебе тут не вистачало. Хочеш познущатися з мене? Як тоді в таборі?
Ейдан: Взагалі то ні. Ооо та ти ж п'яна як чип
Т/і: Той що зараз ти взагалі мене більше ніколи не побачиш
Ейдан: Ну ну давай пригай, але навіщо, а як де нове життя, нові знайомства, Ханна з Меді
Т/і: Навіщо я їм, я більше не витримаю занадто багато болі
Ейдан: Т/і послухай ти завжди встигнеш з цього моста але жити треба зараз і тут. От скільки тобі зараз
Т/і: 16
Ейдан: Ну от бачиш тобі ще жити і жити, а ти так просто хочеш з цим покінчити. Ну невже тобі хочеться померти цнотливою? Навіщо тобі взагалі помирати?

-----------------------------------
Врятує Ейдан Т/і чи ні? Як думаєте?