От таке життя)

Дитячі фото Ейдана

Ейдан: Ааа не треба. Слухай, а чому ми вічно сидимо тут?
Т/і: Незнаю, тому що тут красиво, тут я познайомилася з Робертом, знайшла записку і мені тут подобається
Ейдан: Ну так тут красиво але ще красивіша тут ти))
Т/і: Ох Ейд

*Дівчина ніжно поцілувала Галлагхера в губи*

Ейдан: Я тебе так люблю
Т/і: І я тебе

*Ніби із уст в уста сказали підлітки*

Ейдан: А не пора нам йти?
Т/і: Можливо
Ейдан: Зайдемо до мами?
Т/і: Думаю так, не забувай нам же завтра в школу
Ейдан: Та пам'ятаю я, ех останні дні
Т/і: Досить мріяти, вставай
Ейдан: Тільки якщо поцілуєш
Т/і: Нахаба
Ейдан: Хто б казав

*І знову поцілунок але дууужжеее короткий (жаль що не удар в лице😂)*

Т/і: Ну все тепер йдемо
Ейдан: Так швидко?
Т/і: Теж мені секундомір знайшовся
Ейдан: Я запам'ятав тебе
Т/і: Хто б сумнівався

~У Лорен~

Ейдан: МАМ МИ ПРИЙШЛИ
Т/і: Привіт Лорен, доброго вечора Роб
Ейдан: Привіт тато
Роб: Привіт Т/і йди сюди хоч обійму давно тебе не бачив
Ейдан: Мамо чий я син?
Лорен: Не неси дурню Ейдан вони ж так чудово спілкуються
Роб: Ми все чуєм
Т/і: Не нервуй Ейд просто ви Роб і ти Лорен стали для мене другими батьками
Лорен: Я не хочу бути такою старою, модна я краще буду як завжди маленькою дитиною в цій сім'ї
Роб: Ну я більше чекаю реальних внуків
Ейдан: Тато ми ще навіть не закінчили школу
Роб: Все ще попереду
Лорен: Не заставляй дітей червоніти ідем краще до столу я вас нагодую
Ейдан: Ну мам
Лорен: А ну тихо
Т/і: Я ь на твоєму місці пішла без слів
Лорен: Тебе це теж стосується
Ейдан: Ахаха ходімо
Роб: Якщо добре поїси то покажу тобі дитячі фото Ейдана
Ейдан: Тато
Т/і: Чшшшш ідем їсти, швидко
Лорен: Ахахахах ідем. Розказуйте як день пройшов?
Ейдан: Та ходили погуляли, поговорили про майбутнє
Лорен: Про майбутнє?
Т/і: Так, я поїду в Україну на місяць здам ЗНО і повернуся на літо назад, а потім вчитися
Лорен: А де будеш вчитися?
Т/і: Цього я не знаю, напевно в Україні
Лорен: Я буду скучати за тобою
Т/і: Ну я ще не поїхала, дякую було дуже смачно
Лорен: Залиш посуд я помию
Т/і: Добре я до Роба
Ейдан: Ну йди я тут буду
Роб: О ти вже все? Ну йдем в кімнату по фотоальбом

Лорен: Ти як?
Ейдан: Я не знаю я так звик до неї, а вона хоче навчатися в Україні
Лорен: Це їх вибір, зможете бачитися на канікулах чи будеш їздити до неї в Україну
Ейдан: Мамо ти золото, тобі допомогти?
Лорен: Можеш поставити посуд в посудомийку?
Ейдан: Звісно
Лорен: Дякую тобі

~У Т/і та Роба~

Роб: А ось це йому 8
Т/і: Хаха він такий кумедний та милий. О а це ви?
Роб: Так
Т/і: Навіть не знаю як я буду без нього, без вас. Вчитися я буду в Україні незнаю коли але буду до вас прилітати
Роб: Не хвилюйся все буде добре, а чому ти не можеш вчитися тут?
Т/і: Мама мені не дозволить
Роб: Ну нічого будемо дзвонити тобі кожен день
Т/і: Дякую вам Роб
Роб: За що?
Т/і: За все

*Роб та Т/і обійняли один одного ніби батько з донькою, очі Т/п почали сльозитися але в кімнату зайшов Ейдан*

Ейдан: Ну що обговорили вже всі мої фото?
Роб: Ще ні
Ейдан: Т/і? Ти що плачеш?
Т/і: Я? Ні
Ейдан: Не вмієш ти брехати, ну мені не вмієш
Т/і: Ну хіба що якщо тільки трохи
Ейдан: Доводиш мою дівчину до сліз? Що сталося
Роб: Це не я
Т/і: Приплив милоти ахахахахха
Роб: Ой давайте далі дивитися
Т/і: Доречі так не відволікай
Ейдан: Все з вами зрозуміло
Роб: ☁️Вони такі милі ще кращі ніж ми з Лорен у молодості))☁️
Т/і: Я люблю тебе
Ейдан: І я тебе

~Через годину~

Ейдан: Ми вже напевно будемо йти
Роб: Може залишитеся?
Т/і: З радістю але нам завтра в школу, а всі речі вдома
Лорен: Тоді бувайте, обережно на вулиці
Т/і: До побачення
Ейдан: Пака усім

*Знову вже темні вулички ЛА і знову дві закоханих душі які весело та не кваплячи йшли у вже відомому напрямку, вони йшли до Т/і*

Т/і: Школа що коро я покину цей будинок за цей короткий час він став для мене рідним)
Ейдан: Зате двері мого будинку відкриті для тебе завжди
Т/і: Ну я піду, надобраніч
Ейдан: Надобраніч кульбабка)

*Обійнявши на прощання один одного Т/і пішла в будинок, а Ейдан продовжував свою подорож по вуличкам проходячи будинки де в деяких світилося світло і нарешті дійшовши до свого він майже одразу поринув у царство так званого "Морфея". Через декілька днів наступив ранок, останній ранок коли Т/і збиралася в школу, останній шкільний день. Прокинувшись вранці Т/п зробила каву, прийняла душ, одягнулася і вийшла з дому де їх вже чекав Галлагхер*

Ейдан: Ну що готова до останнього дня в школі ЛА
Т/і: Так точно
Ейдан: Тоді вперед)

-------------------------------

Я dear лінива срака яка нічого не може зробити в мене в голові таки сценарій як закінчити фф але мені все ЛІНЬ😪 У цій частині нічого цікавого але ще все попереду))