Повелитель таємниць

Розділ 1 - Багряний

"Боляче!"

"Як же ж боляче!"

"Моя голова нестерпно болить!"

Яскравий та сліпучий світ сновидінь, наповнений шепотом, раптово розбився. Чжоу Мінгвей спав, коли відчув ненормальний пульсуючий біль у голові ніби хтось жорстоко бив його жердиною раз за разом знову і знову. Хоча ні, це було більше наче якийсь гострий предмет пронизав його скроні і прокрутився всередині!

-Айй... - В ступорі, Чжоу Мінгвей спробував повернутися і сісти, проте він був знерухомлений, наче втратив контроль над власним тілом.

"Якщо так подивитися, я все ще не притомний. Я досі сплю... Хто знає, може наступною сценою знову буду я, який думає, що вже прокинувся, але насправді спить..."

Чжоу Мінгвей, який не був незнайомий з подібними ситуаціями, спробував сфокусуватися, щоб розбити кайдани, які наклали на нього темрява та збентеження.

Проте він досі перебував у стані дрімоти, а тому усяка його воля була ефемерною, наче туман. Йому було важко контролювати та самоусвідомлювати себе. Не важливо як він намагався, він все ще втрачав увагу і випадкові думки все випливали у його мозку.

"Чому у мене раптом такий нестерпний головний біль посеред ночі?"

"І це реально боляче!"

"Може це щось типу церебрального паралічу?"

"Трясця тільки не кажіть, що я збираюся померти молодим?"

"Мені треба прокинутись! Зараз же!"

"А? Чому воно вже болить не так сильно як раніше? Хоча й досі відчувається наче хтось тупим ножем ріже мої мізки...."

"Я так розумію, що сон більше неможливий. Як мені завтра на роботу вставати?"

"Га? Чого я досі про це думаю? Це реальний головний біль. Звісно я візьму собі вихідний! Мені не треба хвилюватися про бурмотіння менеджера!"

"Хм, а відставивши біль, я так бачу, ситуація не настільки і плачевна. Хехе, я нарешті матиму трохи вільного часу!"

Пульсуючий біль наповнив Чжоу Мінгвея, дозволивши йому повільно зібрати силу аж поки він не повернув нарешті здатність ворушити спиною і розплющувати очі. Він нарешті зламав свої кайдани.